"Урядовий кур`єр". 2001. 13 жовт. №187.

Маріанна Копиця

Феномен "Київ Музик Фесту`2001"

У стрімкому потоці культурних подій осені XII міжнародний музичний фестиваль не тільки не загубився, а й висвітлився якісно новими барвистими золотаво-гарячими кольорами звукової музичної палітри.

Додамо, що жоден з концертів не проходив у порожньому чи напівпорожньому залі. Кожний твір знайшов свого слухача, "достукався" до його серця і душі.

Музична творчість — особлива зона мистецтва, а тому віддзеркалює все, що відбувається в культурі, моделюючи її основні процеси. І вже перший урочистий концерт — відкриття — довів, що українська музика, попри розмаїту панораму стилів епохи, ніколи не відходила від позитивної смислової домінанти. Це засвідчує творчість Д.Клебанова та В.Борисова. Проблема в іншому — недостатній глибині вивченості творчих особистостей, різних композиторських шкіл задля заповнення “білих плям” нашої культури. Скрипковий концерт №3 М.Скорика виявив, що образи Добра, Істини, Краси не стануть в новому тисячолітті менш вартісними. Нам дарована Богом свобода відповідальності, і хто захоче шукати шляхи до високої Істини — вона відкриє свою тайну.

Пошук шляхів до високого Смислу, вічного людського каяття, що відчувався в камерних симфоніях В.Губаренка, Є.Станковича, Камерному концерті №6 В.Загорцева і "Покаянному стиху" І.Щербакова, симфонічному "...еnd-lеss..." Л.Юріної і "Осінній музиці" В.Губи.

Філософськи-зосереджена мотивація творчості однієї групи українських митців доповнювалась елегійним "вітанням" приходу нового сторіччя (В.Сильвестров "Гімн 2001 року", В.Ларчиков "Гімн").

Ціла низка програмних композицій "підсвічують" оригінальне композиторське відчуття ідеї краси, в яких бачать вихід з кризи Ю.Каспаров (Росія), К.Цепколенко (Одеса), О.Грінберг (Харків), А.Каттаньо (Італія), Б.Працюк (Київ).

Так звані фольклорні хвилі все нових і нових актуалізованих потоків — одна з генеральних рис української музики взагалі. На фестивалі репрезентовані кілька стильових розгалужень неофольклоризму — в творах М.Коляди-Л.Колодуба, М.Ластовецького, М.Кречка та В.Шумейка.

Не пройшли повз увагу митців і традиційні жанри з якісно новим їх наповненням — концерти для фортепіано, симфонічних оркестрів, для скрипки — І.Голубова (Одеса), І.Карабиця (Київ), Х.Ступнера (Італія) та ін., сонати (переважно для фортепіано) В.Кирейка, В.Журавицького.

Було що послухати, над чим міркувати і прихильникам ультраавангардної музики, яка так і називалася: "Музика для фортепіано №1, №2, №3, №4, №5 (А.Швайцер, Швейцарія), чи "Ритуал 1, 2” (Г.Арнаудов, Болгарія).

Особливим світлом віддзеркалювала хорова музика “Фесту” (авторами проекту були Л.Дичко та І.Карабиць). Без перебільшення можна назвати хорові концерти фестивалем у фестивалі і ще раз переконатися, що хорова музика в Україні проектує яскраву, генетично притаманну саме нашій культурі традицію — міць і масовість, стихійність і чудодійну особливість відроджувати в душах слухачів красу.

Символічною дією можна вважати виконання поряд з творами Рахманінова, Чайковського, Веделя, Березовського, Леонтовича композицій творців нинішніх генерацій, що звернулися до православної теми не як до данини спекулятивній моді, а як до внутрішнього голосу серця — М.Шух, Л.Донник, В.Тиможинський, Ю.Іщенко, Б.Фільц, Л.Дичко.

Хто знає, може, мине небагато часу, і якась частина духовної музики українських композиторів упевнено ввійде в Храм Божий, інша — стане частиною концертної традиції.

Особливою подією на "Київ Музик Фесті" стала презентація випущеного в світ збірника статей провідних українських і зарубіжних науковців "Українська тема в світовій культурі", виданої за сприяння Українського наукового інституту Гарвардського університету (США).

Трагічні події 11 вересня торкнулися і "Київ Музик Фесту". Знаменита і знана співачка Америки Патрісія Міллер з вікна свого будинку бачила падіння літака на Пентагон, що й змусило її відмінити поїздку. Але дирекція фестивалю миттєво зреагувавши на подію, організувала "Концерт-меморіум" на знак солідарності та підтримки американців у їхній трагедії. Напівпритемнений зал музичної академії, п'ять свічок на роялі, глибокі та мудрі слова протоієрея Олександра Кубеліуса і музика — різна, від Рахманінова до американських спірічуелс, від заворожуючих мелодій П'яццоли до лірико-інтимного Альбіноні (А.Баженов, Н.Магометбекова, І.Кучер, В.Зубков, О.Серединський, С.Романський, В.Балаховська, джаз-ансамбль "Нічний квартал").

Але це був не один захід, що мав тематичне забарвлення. Цього року фестиваль розширив палітру своїх функціональних якостей.

В "Українському домі" відбувся концерт-презентація "Відроджене ім'я — Сергій Борткевич". Симфонічний оркестр Чернігівської філармонії (диригент Микола Сукач) та В.Зубков (фортепіано) ознайомили слухачів з яскравою індивідуальністю українського митця, якого доля закинула до США.

Концерт з програмною назвою "Камерні твори Д.Д.Шостаковича (до 95-річчя від дня народження)" став ще однією зустріччю з музикою геніального митця XX сторіччя (О.Козаренко, Т.Блінкова, С.Радугіна).

Ще одна нова форма фестивальної палітри — "Фест-дебют" представляла юних композиторів і виконавців з Одеси, Києва, Нової Каховки, Тореза. Рівень професійної майстерності дітей був настільки високим, що директор фестивалю професор І.Карабиць зауважив, що кілька чоловік вже сьогодні забрав би в свій клас композиції Національної музичної академії.

Проект І.Царевич, хранительки скарбів творчої спадщини Б.Лятошинського, "З нотної бібліотеки Майстра" був настільки яскравим і неординарним, що удостоївся права репрезентувати деякі твори на останній акції "Київ Музик Фесту'2001” у Чернігові.

Яскрава, святкова мистецька акція "Київ Фесту" цього року вдалася. Звісно, можна мріяти про більш вагому фінансову підтримку, хоча саме цього року не такі великі (а в якій кишені їх буває забагато) гроші від Міністерства культури прийшли вчасно, і Центр музичної інформації (директор О.Голинська) зміг оперативно провести всі організаційно-грошові операції. Держава, як завжди, сплатила всі концертні витрати, і вхід на фестивальні заходи був безплатний.

Можна мріяти про яскраві програми неукраїнської частини “Фесту”, приїзд непересічних особистостей світового рівня до нас, але, на жаль, ми тільки рухаємося до цивілізованих країн в цьому напрямі, і повна підтримка державою принаймні одної музичної міжнародної акції (на кшталт "Варшавської осені" або "Паризьких сезонів"), віримо, — ще попереду.



© 2004-2005. Все права защищены.
Developed by Treastal.