"Українська музична газета". 2001. №4(42). Жовт.—груд.

Світлана Маковійчук.

Що нам принесе "Київ Музик Фест’2002"?

Сьогодні вже стало традицією проводити восени один з найпрестижніших музичних форумів в Україні — міжнародний музичний фестиваль "Київ Музик Фест". Осінь — пора підбиття підсумків, і XII "Фест" не став тут винятком. За 10 фестивальних днів відбулися 34 концерти симфонічної, камерної, хорової, джазової музики, в яких прозвучало понад 300 творів близько 100 українських та 80 закордонних авторів минулого і сучасності. Ще відбулося близько 40 прем'єр не лише українських, а й світових. Концерти проходили у найпрестижніших залах країни: Колонному залі ім.М.В.Лисенка Національної філармонії України, Великому та Малому залах Національної музичної академії ім.ПРЕЗЕНТАЦІЯ ІМЕНЧайковського, Національному будинку органної і камерної музики, Будинку вчених НАН України, “Українському домі”.

Як завжди, "Київ Музик Фест" явив яскраве суцвіття провідних колективів та виконавців: 5 симфонічних (Національний, філармонічний, радіо, естрадно-симфонічний та Чернігівський); 5 камерних ("Київська камерата", "Аrсhi", "Кластер", "Рикошет", "Київ Арт Капела") оркестрів, відомі дуети (фортепіанний — Юрій Кот — Ірина Алексійчук, скрипково-фортепіанні — Лідія Шутко — Олександр Козаренко, Анатолій Баженов — Наїда Магометбекова), численних добре знаних ансамблів та солістів.

Перед урочистим відкриттям фестивалю відбулася прес-конференція, на якій директор "Фесту", відомий композитор Іван Карабиць підсумував здобутки та недоліки фестивалів минулих років, розповів про плани на майбутнє. Після прес-конференції пройшла презентація книги "Українська тема у світовій культурі". Виступи авторів із цікавою, актуальною проблематикою викликали жвавий інтерес присутніх.

Кажуть, що на зламі століть загострюється передчуття катаклізмів, трагедій, особливо у талановитих людей.. Мирослав Скорик написав свій Концерт для скрипки з оркестром №3 буквально напередодні фестивалю і присвятив його Юрію Харенку, відомому скрипалю з Квартету ім.М.Леонтовича, нині громадянинові США. Музика Концерту ніби втілила переживання останніх днів, трагізм і біль втрат.

Через теракти у США не змогла приїхати афро-американська співачка Патрісія Міллер, тому оргкомітет "Фесту" ввів певні зміни до програми, організувавши концерт-реквієм пам'яті жертв Бабиного Яру, українських шахтарів, загиблих минулого літа, та жертв недавніх американських подій.

XII "Фест" віддзеркалив певну кризу симфонічної музики, натомість хорове мистецтво переживає небувалий розквіт. Ректор музичної академії О.С.Тимошенко назвав це "феноменом хорового мистецтва", а голова НСКУ М.Б.Степаненко пояснює таке явище тим, що "пісня і хор завжди об'єднують українців.., музика об'єднує церкви — композитор звертається до Бога, а не до Патріархату...".

Так, погожого недільного ранку розпочалося свято духовної хорової музики. Дзвони Великої лаврської дзвіниці (ансамбль "Київські дзвонарі") сповістили про відкриття дійства "Святій Лаврі — 950".Минулого року на "Фесті" було відтворено давню традицію українського духовного мистецтва — концерт-антифони, цього року Л.В.Дичко й І.Ф.Карабиць втілили нову ідею — виконання музики на відкритому повітрі. На подвір'ях Трапезної, Микольської церков, біля Ближніх печер та у відбудованому Свято-Успенському соборі (до речі, тут проведення концертів було дозволено вперше) звучали старовинні Київські розспіви, духовні твори визначних майстрів минулого, маловідомих композиторів з-за кордону та діаспори, а також твори сучасних композиторів, представлені на Всеукраїнський конкурс "Духовні псалми" у рамках хор-фесту "Золотоверхий Київ".

Того ж дня в Будинку органної музики проходив не менш цікавий камерний концерт з творів відомих українських композиторів В.Губаренка, В.Сильвестрова, В.Загорцева, Є.Станковича, О.Киви. Особливо хотілося б відзначити ліричний "Гімн 2001 року" для струнних В.Сильвестрова та Камерну кантату №4 на вірші Й.Мандельштама й М.Заболоцького (1983) О.Киви у майстерному виконанні Ірини Семененко (сопрано) та Валерія Буймістера (баритон).

За сприяння Представництва в Україні Російського центру міжнародного наукового та культурного співробітництва при уряді Росії відбувся концерт "Камерні твори Д.Д.Шостаковича", присвячений 95-річчю з дня народження композитора. Гра львів'ян Лідії Шутко й Олександра Козаренка — це завжди фейєрверк почуттів: у їхньому виконанні прозвучали Соната для скрипки та фортепіано (1968), Чотири прелюдії, Три фантастичні танці, Гавот та Іспанський танець (друга скрипка — Остап Шутко). У другому відділі прозвучав вокальний цикл Д.Шостаковича "Сатири" на вірші Саші Чорного (1961). Витончений артистизм Тетяни Блінкової (сопрано) та Світлани Радугіної (фортепіано, Росія) просто зачаровував публіку. Шкода, що в їхньому виконанні ми почули лише один твір.

Камерний концерт молодих композиторів (25.09) представив, мабуть, усе розмаїття сучасної музики — від ліричних солоспівів Людвіга Тур'яба ("Калиновий смуток", вокальний цикл для голосу і струнного квартету на вірші В.Стуса) до колористичних шукань Олени Томльонової ("Сум'яття", тріо для альтової флейти, альта і фортепіано) У Людмили Самодаєвої ("Марія-Магдалина. Три спокуси" для двох віолончелей та фортепіано, 2001) фортепіано трактується як ударно-щипковий інструмент. Але, мабуть, найбільш цікавим твором цього концерту був "Храм Моря" із циклу "Храми" для віолончелі соло (2000-2001) Вадима Ларчикова, в якому автор, здавалось би, звичними засобами передає завивання вітру, прибій, шурхіт морського піску...

Як завжди, Сергій Зажитько здивував публіку (а поміркованішу — просто шокував!) своїм новим твором "Лука Батюк", Історія кохання для двох акторів, статичної фігури, тенора-саксофона, віолончелі та приймача (2001, прем'єра). Назва інтригує, гра акторів — чудова, музика — її майже немає, банальна історія про кохання, але для театру абсурду...

Ще одна новинка цьогорічного "Фесту" — концерт лауреатів конкурсів юних композиторів у Новій Каховці та Одесі. Юні автори самі або з допомогою друзів представляли свої твори. Вони зачаровували щирістю, відвертістю, дитячою безпосередністю. Особливо хотілося б відзначити двох — Олександра Пільчена та Павла Борозенця, композиції яких вражають зрілістю, філософськими роздумами, багатством почуттів.

Не все так добре було на "Фесті", як хотілось би. До прикладу, слід згадати концерт за участю Національної ліги українських композиторів. За винятком Богдани Фільц (як відома композиторка потрапила в "компанію" Б.Кривопуста, М.Полоза, П.Петрова-Омельчука?!), виконувались твори таких собі композиторів-аматорів, причому виконувались посередньо.

Уже стає традиційним проведення "Фесту" і в інших містах України. Цього року "Київ Музик Фест'2001" спільно із Центральним державним архівом-музеєм літератури і мистецтва України та Управлінням культури Чернігівської обласної державної адміністрації провів у Чернігові "Мистецький вернісаж", присвячений Міжнародному дню музики за участю митців Києва і Чернігова. Під час цієї акції у фойє Чернігівської філармонії було презентовано твори з фонду "Матеріали діячів західноєвропейського мистецтва і літератури ХVI-ХIХ ст.ст". Ця колекція налічує понад 5 тисяч справ, з яких понад 500 — геніального німецького композитора Й.С.Баха та членів його родини, а також твори італійських, французьких, австрійських, чеських, українських композиторів. Ця колекція містить невідомі твори М.Березовського, що, власне, й зініціювало Фонд М.Березовського. На жаль, колекція повернеться до Німеччини, в Україні залишаться лише копії та всі твори, що віднесено до слов'янського світу.

У червні 2000 р. ЦДАМЛМ України спільно з дирекцією Міжнародного музичного фестивалю "Київ Музик Фест" та Центром музичної інформації Національної спілки композиторів України підписали договір про співробітництво, в якому відображено спільні зусилля, спрямовані на поширення у світі інформації ЦДАМЛМ України, встановлення контактів з видатними музичними діячами та науковцями, видавництвами. Наслідком цієї плідної співпраці є створення виставки за матеріалами згаданої колекції, а також концертна програма під назвою "Шедеври з колекції Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України", що відбулася за сприяння Управління з питань мистецтва при відомстві Федерального канцлера Австрії, Федерального міністерства закордонних справ Австрії, Міністерства культури і мистецтв України, посольств Австрії в Україні і України в Австрії, Державної телерадіокомпанії ОRF (Австрія), яка, крім зйомки концерту, має на меті створення телефільму, присвяченого 10-й річниці незалежності України.

У першому відділі концерту прозвучали урочиста, життєрадісна Увертюра до опери "Свято сеньйора" Д.Бортнянського та два твори Й.Г.Грауна — Концерт для скрипки та струнних d-moll і І частина "Sinfonia grosso" — "Allegro maestoso" — під орудою молодого українського диригента Кирила Карабиця. Виконання камерного оркестру "Віденська академія" та соліста Іллі Короля (Україна-Австрія) було просто чудовим. Гра на барокових інструментах надає творам цікавого тембрального забарвлення і більшої камерності, хоча вони погано тримають стрій і їх постійно треба підстроювати. Другим відділом концерту диригував відомий австрійський диригент, органіст і композитор Мартін Хаселбек. Два твори Карла Філіпа Емануеля Баха — "Святкова музика": "Відкрийся та засвіти", Гімн "Хваліте Господа" для хору, солістів та оркестру (Віденський камерний хор, художній керівник — Йоганнес Принц, Сімоне Кермес — сопрано, Лідія Фірлінгер — контральто, Маркус Шеффер — тенор, Австрія) звучали піднесено, урочисто і схвильовано. Виконання так сподобалось публіці, що музиканти виконали ще раз уривок Гімну "на біс", незважаючи на те, що австрійці дуже поспішали (прилетіли всього на один концерт чартерним рейсом і через два дні ця музика звучала вже на віденській сцені).

Цікаво, що нам принесе "Київ Музик Фест’2002"?



© 2004-2005. Все права защищены.
Developed by Treastal.