"Культура і життя". 2002. 20 лист. №42

Богдан Сюта.

“Київ Музик Фест’2002”

Як і щороку, цієї осені завітав до Києва вже традиційний гість — Міжнародний музичний фестиваль "Київ Музик Фест’2002". Один з наймасштабніших музичних фестивалів Європи. "Музик Фест" вперше проходив цього разу без свого натхненника, організатора, незмінного директора, видатного композитора і невтомного музично-громадського діяча, народного артиста України Івана Ка-hабиця, який пішов з життя на початку цього року. Та велике дітище, викохане Іваном Федоровичем, не залишилось осиротілим. Естафету перейняв директорський тріумвірат у складі М.Скорика, К.Карабиця та О.Голинської. І нині (по завершенні 13-го "Музик Фесту") можна з упевненістю стверджувати, що директори із своїм нелегким завданням впоралися успішно.

Пам'яті І.Карабиця було присвячено концерт-відкриття фестивалю, на якому прозвучали його Симфонієта, "Голосіння" та Концерт №1, симфонічний концерт "Учні та колеги — пам'яті Івана Карабиця", а також цілу серію творів in memoriam. Щиро і зворушливо лунала музика композитора під склепінням Колонного залу імені М.Лисенка Національної філармонії України. Звуки ж "Елегії" — останнього твору Івана Карабиця, завершеного за зробленими в останні дні життя ескізами його колегою В.Сильвестровим і виконаного під керуванням сина автора Кирила Карабиця, не залишили байдужим нікого: вони витали над слухачами, переплівшись із приглушеними променями світла та нотками скорботи і суму, що їх випромінювали серця присутніх. У рамках фестивалю в Національній музичній академії України була проведена також Міжнародна наукова конференція, присвячена пам'яті І.Карабиця.

Взагалі ж, упродовж років склалося так, що кожен "Музик Фест" охоплює надзвичайно широку панораму сучасної музики — як української, так і світової, а також, залежно від концепції кожного окремого фестивалю, — твори минулих епох. Не став винятком і "Музик Фест’2002". Ось кілька рядків сухої, здавалося б, "статистики": за 8 фестивальних днів на 39-ти концертах прозвучало близько 300 творів пера майже 100 українських та 60-ти зарубіжних авторів, у тому числі відбулося понад 60 світових та українських першовиконань. Прибули на концерти гості — компрзитори зі США, Норвегії, Австрії, Швеції, Польщі, Росії, а також виконавці із багатьох країн Європи, США, Росії та Японії.

Відбулися концерти симфонічної, камерної, хорової, джазової музики (програми представлялися у виконанні 4-х симфонічних, 6-ти камерних оркестрів, оркестрів народних і духових інструментів, численних хорів, ансамблів, солістів), майстер-класи гостей з-за кордону, презентація першого тому видання "Борис Лятошинський. Епістолярна спадщина (автор-упорядник М.Копиця)". Було підготовано також ряд монографічних програм, серед яких вирізнялися два концерти професора Мічиганського (США) університету А.Гріна (всі сонати О.Скрябіна із залученням світлової партитури) та концерт фортепіанної музики "Від тональності до серіалізму", який виконавець Євген Громов (Україна) присвятив історії формування і першим класичним творам "нової музики" (Р.Вагнер, А.Шенберг, А.Берг, А.Веберн).

Цього року до плану-календаря фестивалю потрапило ще кілька неординарних імпрез. Це два — в Національній філармонії та Національній опері України — ювілейні авторські вечори Євгена Станковича (з нагоди 60-річчя композитора), а також постановка блискучої опери нашого земляка Сергія Прокоф'єва "Любов до трьох апельсинів” (за К.Гоцці).

Як і в минулі роки, цьогорічний "Музик Фест" представив багато цікавих хорових програм у виконанні колективів з Києва, Львова і Дніпропетровська. Окрім програм-ретроспектив і концертів духовної музики, що стали вже візитівкою наших фестивалів, слід, зокрема, відзначити виконання написаних останнім часом хорових композицій Є.Станковича (Державна чоловіча хорова капела України ім.Л.Ревуцького, Муніципальний камерний хор "Київ", жіночий хор "Павана" Національного педагогічного університету ім.М.Драгоманова), В.Степурка, Г.Гаврилець, В.Кафарової, С.Турнєєва (хор "Молодь Січеслава" Дніпропетровського державного музичного училища ім.М.Глінки), О.Скрипника, Б.Фільц, В.Тиможинського (Київський муніципальний камерний хор "Хрещатик"), В.Золотухіна та Л.Дичко (народний зразковий художній колектив "Дитяча опера" Будинку дитячої творчості м.Києва та хор "Хрещатик"), М.Шуха (жіночий хор НПУ ім.М.Драгоманова).

Вирізнявся "Музик Фест’2002" також прекрасними концертами вокальної музики, що зазвичай виконується у нас лише у збірних програмах камерних творів. Це концерти "Російська вокальна музика другої половини XX століття" (виконавці — гості з Росії), два концерти з прекрасно дібраними програмами музики США (за участю Патрісії Міллер, що попри те дала й заняття у майстер-класі в НМА України), концерт "Р.Гліер. Б.Лятошинський. Романси" (виконавці В.Савенко з Великої Британії та О.Блок з Росії). Цікавими були також цьогорічні композиції В.Журавицького ("Три обробки українських народних пісень" для голосу та камерного оркестру, кантата В.Годзяцького "Зелень вешняя" для сопрано та камерного оркестру на вірші О.Блока та Три пісні на вірші Ренати Думи О.Левковича). Варто відзначити й концерт духовної музики "Врятовані шедеври", на якому ансамбль старовинної музики виконав "Страсті за Іоаном" К.Ф.Е.Баха.

У широкому морі оркестрової та камерної музики, що її пропонував фестиваль, недосвідчений слухач міг легко розгубитися. Та однією з особливостей "Музик Фестів" якраз і є наявність “свого", відданого й підготовленого слухача, що здатний "повести" за собою десятки інших. На жаль, у рамках оглядової статті можна лише згадати (та й то не всі!) найцікавіші твори, виконання, концерти.

По-перше, відзначимо вперше широко представлену скандинавську музику. Прозвучав ряд творів Лассе Торесена з Норвегії (він провів також майстер-клас у Національній музичній академії України). Відбувся симфонічний концерт "Сучасна музика Фінляндії" (з підзаголовком "Тампере Бієнале’2002" в гостях у "Київ Музик Фесту’2002") з двома українськими ("Notturno urbаnо" Ю.Нуорвали та "Sysiphus Dreams" Й.Кайпайнена) та двома світовими (Концерт для скрипки з оркестром С.Вайнікки та Концерт для віолончелі з оркестром І.Лааксо) прем'єрами. Прекрасна добірка творів шведських композиторів "діалогувала" із творами українських авторів (композиції А.Хільборга, Г.Стріндберга, А.Нільссона, Д.Бьортца, О.Готскосіка зі Швеції та В.Загорцева, 3.Алмаші, С.Пілютикова і О.Щетинського з України на камерному концерті "Музичні діалоги: Україна-Швеція"). Із почутого можна зробити висновок, схожий на той, який зробили музиканти Польщі після проведення "Варшавської осені-Північ’98", присвяченій музиці північних країн Європи: це та музика, яку варто слухати і треба знати.

Непогано була представлена на фестивалі також музика США, що відзвучала на симфонічному концерті "Музичні діалоги: Україна-США" і ще кількох, згаданих вище. Попри те хочеться згадати ще й підготований Ансамблем нової музики Київської організації Національної спілки композиторів України концерт з творів Вірка Балея (драматична сцена "Клітемнестра" на вірші О.Забужко у перекладі англійською Л.Салінкопф) та О.Мессіана ("Квартет на кінець часу"). Тепло прийняли слухачі також струнний квартет із США "Lumina", що виконав твори С.Рахманінова, Д.Шостаковича, М.Скорика, М.ДеГ'яцінто та Д.Купера.

Було виконано також чимало нових і знаних уже творів українських авторів. З оваціями були сприйняті на концерті-закритті Симфонія №6 В.Сильвестрова та "Карпатський концерт" М.Скорика. Були представлені на суд слухача нові композиції Валентина Васильовича "Вальс миттєвостей" та "Два діалоги з післямовою", також Третя камерна кантата пам'яті Бориса Лятошинського (у редакції 2002 року) В.Зубицького. Серед нових творів українських авторів хочеться відзначити камерні композиції В.Ларчикова ("Храм землі" із циклу "Храми"), А.Загайкевич ("Подорож до Великої Ріки" за поезією О.Лишеги), Б.Фільц ("Largo lamentozo": Під враженням від Скнилівської трагедії), М.Денисенко (дві п'єси для маримби і гітари "Мине рік"), І.Щербакова ("Warum?" для камерного оркестру), Г.Гаврилець (Симфонієта для альта і струнних "A-Corda"), С.Пілютикова ("Пусті люди" для сопрано та віолончелі), В.Степурка (Три концертні п'єси для народних духових інструментів і оркестру), В.Камінського (“Різдвяний концерт” для скрипки з оркестром), Г.Ляшенка (Концерт для віолончелі з оркестром), а також Чотири п'єси для органа Б.Стронька і “Stabat Mater” Г.Гаврилець. Своєрідними відкриттями були й твори, написані у минулі роки, але — з різних причин — не відомі слухачам. Це сюїта для фортепіано "Батьківщина" В.За-дерацького (1946), фортепіанний цикл "Образи" М.Степаненка (1971, присвята В.Топіліну), цикли солоспівів О.Козаренка (на вірші С.Майданської, 1986-1989) та М.Томенка, 1990), II і ІІІ частини “Трагічного триптиха” для сопрано та мішаного хору "Червоне" на вірші Ю.Липи (1986).

А ще організатори влаштували на батьківщині Б.Лятошинського у Житомирі до Міжнародного дня музики мистецький вернісаж "Київ Музик Фест" у Житомирі".

Як бачимо, традиції музики високої проби, що були закладені та сформовані засновниками "Київ Музик Фесту" понад десятиліття тому, живуть і міцніють.