"Говорить і показує Україна". 2002. 10 жовт. №42(2341)

Альбіна Бутук.

Нині в закордонні не запитують: "Україна — це де, в Африці?"

Таке запитання почув український композитор Іван КАРАБИЦЬ, коли у XX ст. відвідав Аргентину і ряд інших латиноамериканських країн. Він відчув страшенні гіркоту й образу за власну країну, народ, культуру. Тоді, перебуваючи на посаді секретаря правління Спілки композиторів України і відповідаючи, власне, за наведення мостів у зарубіжжя, вирішив будь-що довести світові: Україна гідна того, щоб усі знали, де вона знаходиться і яким потужним творчим потенціалом володіє. Так зародилася ідея про міжнародний музичний фестиваль, реалізована в 1990 р. під назвою "КИЇВ МУЗИК ФЕСТ". Його головна мета — українська композиторська і виконавська культура в контексті світової.

Маючи неабиякий авторитет за кордоном як композитор, І.Карабиць швидко заохотив до участі у “Фесті” насамперед Вірка Балея та інших митців української діаспори — з США, Канади, Франції, Німеччини, Польщі... Рік за роком “Фест” охоплював все більше країн: долучилися Швейцарія, Швеція, Японія, Великобританія... Американські меценати Мар’ян та Іванна Коць оголосили конкурси на теми "Голодомор 1932-1933 p.", "Чорнобильська трагедія", а також на кращий твір серед композиторів-жінок.

Нинішній, 13-й, "Київ Музик Фест’2002" пройшов під знаком пам'яті незабутнього Івана Карабиця. Справу митця, що передчасно пішов з життя у січні 2002 p., підхопили композитор зі світовим ім'ям — Мирослав Скорик; син Кирило Карабиць — диригент, котрий у конкурсі із 150 претендентами виборов право керувати Національним оркестром Французького радіо, та директор Центрмузінформу Спілки композиторів України Ольга Голинська, яка замінила на посаді також незабутнього Володимира Симоненка, — це він стояв біля витоків фестивалю з Іваном Карабицем та Вірком Балеєм.

Завдяки “Фесту” діалог "Україна і світ" набув багатоголосного звучання, і чи не в кожному концерті українські музиканти виступали разом з англійцями, французами, норвежцями, фінами, шведами, швейцарцями, американцями.

Афро-американські співаки Патрісія Міллер та Стівен Салтерс виступили з Національним філармонійним оркестром не лише у програмі “Фесту”, а навіть взяли участь у святкуванні 70-річчя А.Солов'яненка.

У концерті "Тампере бієннале в гостях у "Київ Музик Фесту" Симфонічний оркестр Українського радіо виступив під орудою фінського диригента Яани Хаантері разом з фінськими солістами — скрипалем Едуардом Ідельчуком і віолончелістом Лаурі Войпіо.

Діалог "Україна-Швеція" відбувся за участю ансамблю нової музики "Рикошет". Баритон з Великобританії Василь Савенко у супроводі російського піаніста Олександра Блока виконав романси Р.Гліера та Б.Лятошинського, продовживши презентацію першого в Україні повного видання листів між учителем і учнем — Р.Гліером та Б.Лятошинським. Норвегію цього разу представили композитор Лассе Торесен та віолончелісти Лів Опдал Еггестад і Ааге Квалбейн.

Широко були представлені регіональні мистецькі осередки, щоб гості почули не лише музичний Київ, а й всю Україну. Тому минулого року І.Карабиць запровадив ідею завершення "Київ Музик Фесту" виїзним мистецьким вернісажем на честь Міжнародного дня музики у Чернігові, запланував на 2002 р. такий самий мистецький вернісаж у Житомирі — місті, де народилися В.Косенко, Б.Лятошинський, С.Ріхтер і довго працював М.Скорульський. Отож, велика творча група на чолі з дружиною І.Карабиця Маріанною Копицею завершила фестиваль у Житомирі, де учасників "Київ Музик Фесту’2002" гостинно привітали дирекція філармонії та музичного училища. У місцевій бібліотеці залишились у подарунок нові видання: "Епістолярна спадщина Б.Лятошинського та Р.Гліера" і "Київська симфонія В.Горовиця".