"Політика і культура". 2002. 15-21 жовт. №37(168)

Ірина Сікорська.

Дев`ятий вал "Київ Музик Фесту`2002"

13-й міжнародний музичний фестиваль "Київ Музик Фест" розпочався в супроводі осінніх дощів, а відтак вилив на меломанів ціле музичне море. Втім, цей "музичний вал" не руйнував, а збагачував емоціями, враженнями, відкриттями, зустрічами...

Нинішнє грандіозне дійство надовго запам'ятається справжнім поціновувачам класичної музики.

Пам'яті Маестро

На симфонічному концерті-відкритті одразу проявилися притаманні нинішньому "Фесту" домінуючі тенденції. Насамперед, це меморіальна серія, присвячена незабутньому керманичеві усіх попередніх фестивалів — Івану Карабицю. Її камертоном стала "Елегія", складена Валентином Сильвестровим з ескізів новітнього твору, так і не дописаного Іваном Карабицем. Потрібно зазначити, що, пов'язаний з покійним багаторічною дружбою, В.Сильвестров, не змінивши жодної ноти, створив абсолютно оригінальну композицію, де з початкових тактів беззастережно впізнається стиль Карабиця, а чим далі, тим більше він наповнюється стилем Сильвестрова, який і перемагає аж до останніх звуків...

Нелегка місія впала на плечі Кирила Карабиця — музичного керівника нинішнього фестивалю — на меморіальному концерті продиригувати декількома батьковими творами. Хоча раніше він робив це нерідко, але таку відповідальність і психологічне навантаження здатен витримати далеко не кожен, навіть досвідченіший музикант. Цей публічний іспит Кирило склав успішно: з Національним симфонічним оркестром блискуче виконав Симфонієту та Концерт №1 для фортепіано з оркестром.

Після концерту для оркестру "Голосіння" публіка влаштувала Кирилові тривалу овацію. А коли наприкінці твору сам Кирило сів за рояль і натхненно грав ліричну просвітлену тему, здалося, що то промовляє до нас сам Маестро, це саме його заповіт: не сумуйте за мною, життя триває, зокрема, і в моїх дітях...

Пам'яті Івана Карабиця був присвячений і концерт "Музичні діалоги: Україна-США", на якому Симфонічний оркестр Національної філармонії України, хор "Хрещатик" та соліст Богдан Новицький під орудою Романа Кофмана вперше в Україні виконали знамениту й дуже цікаву єврейську літургійну музику — "Чичестерські псалми" Леонарда Бернстайна. Але справжній фурор викликали американські солісти — Патрісія Міллер (мецо-сопрано) та Стівен Салтерс (баритон), подарувавши слухачам американські спіричуелси та старовинні американські пісні.

Не розчарувала й наукова конференція, присвячена Івану Карабицю, на яку з'їхалися його колишні колеги й друзі з Москви та Санкт-Петербурга, виступали земляки з рідного Артемівська, шо на Донеччині, колеги по роботі...

Обирай, що любо

"Діалоговий" режим притаманний багатьом концертам нинішнього фестивалю. Навіть на відкритті прозвучав складний, але дуже цікавий твір норвезького композитора Лассе Торесена. Наступного ж вечора гостем "Фесту" був фестиваль "Тампере Бієнале’2002" з фінського міста-побратима Києва: у виконанні оркестру Національного радіо України під керуванням диригентки Яани Хаантері звучали твори сучасних фінських авторів, які теж завітали на фестиваль. Серію діалогів продовжила музика шведських композиторів у виконанні ансамблю нової музики "Рикошет". А "Київські солісти" на чолі з Богодаром Которовичем присвятили свій виступ репрезентації прем'єрної української та японської музики.

"Фест" розгортався у ритмі "Бурі й натиску", але перша ж неділя побила усі рекорди: шість концертів! Декілька — одночасно! І перебігав знервований народ із зали в залу. Декому пощастило встигнути на "родзинки": елегійне "Largo lamentoso" Богдани Фільц пам'яті жертв Скнилівської трагедії, прем'єру давно обіцяного "Warum?" Ігоря Щербакова (у "Київських солістів"), струнний квартет Дена Купера (США), присвячений квартету "Lumina".

Справжнім подарунком "Фесту" стало виконання упродовж одного вечора 10-ти(!) сонат Скрябіна зі світловою партитурою американського піаніста Артура Гріна. Насамперед, це важко з фізичної точки зору — всі твори вимагають неабиякої віртуозності. Додайте до цього ще й музикальність, вибуховий темперамент виконавця — і ви зрозумієте, що переповнена зала упродовж декількох годин просто купалася у божественному океані звуків.

Прем'єрний ряд

Докладно розповісти про всі події "Фесту'2002" немає змоги: надто широкою була його палітра.

Наприклад, відбулася презентація 1-го тому видання "Борис Лятошинський. Епістолярна спадщина" та концерт з романсів "учасників" цього листування — Бориса Лятошинського і Рейнгольда Гліера у виконанні нашого колишнього співвітчизника, а нині громадянина Великобританії Василя Савенка (бас) та російського піаніста Олександра Блока. Обидва композитори постали тонкими, вишуканими ліриками.

Не можу не зупинитися на прем'єрах "Фесту", яких було загалом близько 70: світових, європейських, українських, київських. Звичайно, переважна їх кількість належала перу наших авторів. Багато з них, а саме "Stabat mater" Ганни Гаврилець, "Танці старої Європи" Левка Колодуба та безліч інших — стали справжньою подією українського музичного життя.

Серед європейських прем'єр теж була своя "родзинка" — концерт із серії "Врятовані шедеври" з виконанням "Страстей за Іоанном" Карла Філіпа Емануеля (т.зв."гамбурзького") Баха зі знаменитої "бахівської колекції", поверненої минулого року до Берлінської музичної академії. Цей твір написаний до Великодня 1784 р. і тоді ж його виконали у місцевій церкві, де син великого Йоганна Себастьяна Баха служив кантором. Текст "Страстей" написаний готичним шрифтом старонімецькою мовою, якою сьогодні практично ніхто не володіє. Коли Кирило Карабиць, перебуваючи в Німеччині, звернувся по допомогу з розшифровки тексту, йому порадили знайти бабусю, котра має щонайменше 90 років: мовляв, тільки їх колись вчили старонімецької...

Надовго запам'ятається всім меломанам "Київ Музик Фест". Сподіваймося ж, що наступні фестивалі проводитимуться на такому ж високому рівні, як і нинішній.

КОМЕНТАР

Мирослав Скорик, художній керівник фестивалю: — Проект фестивалю вийшов грандіозним — 46 музичних акцій за тиждень. І тим приємніше, шо все вдалося реалізувати. Незважаючи на велику кількість паралельних концертів, кожен мав свою публіку, яка з цікавістю і захопленням зустрічала нові твори. Хочу наголосити ще одне: у цьому фестивалі взяло участь багато іноземних виконавців. І всі вони були просто екстра-клас. Сьогодні "Київ Музик Фест" має таке високе реноме у світі, шо для нас немає проблеми запросити будь-яких найвідоміших світових музикантів.