"Україна молода". 2002. 3 жовт.

Діана Ващенко.

Смерть завжди бездарна, але існує пам`ять

Мистецьким десантом у Житомирі завершив свою роботу "Київ Музик Фест’2002".

Правду сказав Борис Олійник на відкритті фестивалю: "Смерть завжди бездарна, але зараз вона помилилася. Такі люди, як Іван Карабиць, не помирають, а залишаються y нашій пам'яті завжди". Слова класика підтвердив кожен день "Київ Музик Фесту", засновником якого був свого часу Іван Карабиць. Нинішній директорат “Фесту” в складі Мирослава Скорика, Кирила Карабиця та Ольги Голинської під рішенням присвятити цьогорічний форум пам'яті маестро підписалися одноголосно. Композитор, народний артист України, голова Київського джаз-клубу, професор Іван Карабиць у січні цього року передчасно пішов з життя. Драматургія форуму, якою займався Карабиць-молодший, продублювала мрію Івана Карабиця: українська музика повинна звучати в контексті музики світової.

На "Київ Музик Фесті’2002" прозвучала рекордна кількість творів — понад 300. 3 них близько 60 — світових прем'єр, написаних спеціально для цієї події. Щодня звучали твори авторства Івана Карабиця. Джазовий концерт, традиційна сторінка фестивалю, став одкровенням навіть для авторитетних музикознавців, оскільки джазова творчість Карабиця вивчена мало. Оригінально прозвучав симфонічний концерт "Учні та колеги — пам'яті Івана Карабиця". До речі, він може стати початком багатьох наукових розвідок, оскільки педагогічна діяльність композитора також досліджена мало. Пам'яті Карабиця свою тематичну сторінку присвятили і виконавці хорової музики — прозвучали твори Бернстайна, Баха (партитура "Страстей за Іоанном" була надана архівною колекцією Берлінської академії музики, диригував Кирило Карабиць), цикл хорових літургій Іоанна Златоуста Веделя...

Іван Карабиць завжди вірив, що "українська музична культура заслуговує найширшої інтеграції". Його підтримали всі гості фестивалю, що прибули з Великобританії, США, Фінляндії. У рамках фестивалю був презентований також перший том видання "Борис Лятошинський. Епістолярна спадщина" (упорядник — Маріанна Копиця). З усього, продовження історії життя й творчості лідера українського симфонізму може претендувати на міні-енциклопедію української музики.