"Українська музична газета". 1999. Жовт.-груд.

Ольга Литвинова

Роки випробувань і сподівань

Десять років існування Міжнародного музичного фестивалю, що народився напередодні проголошення незалежності України, стали роками випробувань і перевірки на життєздатність. Щорічні реалії — соціально-політичні, економічні — змінювали орієнтації у доборі концертних програм, відповідно оновлювалося коло гостей фестивалю, композиторів, виконавських колективів і солістів, визначалися й постійні учасники. Незмінною лишалася пропагандистська концепція фестивалю — "включення української музики в контекст світового мистецтва".

Жоден з дев'яти попередніх фестивалів не знав такого ентузіазму і такого організаційного напруження сил. Як і раніше, організатори "Київ Музик Фесту" Міністерство культури і мистецтв України, Спілка композиторів України та Центр музичної інформації СКУ розраховували на підтримку і безпосередню участь окремих колективів, допомогу різних іноземних представництв. Кожний фестивальний день переконував, шо подальше існування "Фесту" можна планувати лише в перспективних міжнародних культурно-творчих проектах, переконував, шо академічна музика, як лідер у пропаганді високих вічних ідеалів життя, як ніколи потребує і заслуговує на додаткову державну підтримку і фінансування.

Концерти фестивалю презентували життєдайні сили національної музичної культури, здобутки професійної композиторської та виконавської творчості. Тому з надією і вірою у майбутнє включили до "Фесту" і концерт лауреатів Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця. Фестивальною сенсацією став концерт, приурочений до 250-річчя з дня народження Й.В.Гете — вперше в Україні прозвучали сцени з "Фауста" Роберта Шумана. Ця подія ще раз засвідчила позитивні зрушення нашого часу. Концерт проводився при сприянні Німецького культурного центру та Гете-Інституту в Києві. В його здійсненні брали участь Національний заслужений симфонічний оркестр України, Концертний хор м.Дармштадт, Хор хлопчиків та юнаків Державної чоловічої хорової капели ім.Л.Ревуцького. Виконавський проект об'єднав зусилля багатьох талановитих музикантів. Диригував концертом Вольфганг Зеєлігер.

Кияни і гості фестивалю познайомилися з одним з найвизначніших хорів Німеччини, який гастролював майже в усіх європейських державах, а також у США, Ізраїлі, Японії, був учасником і переможцем багатьох міжнародних музичних фестивалів і конкурсів. Творче кредо Вольфганга Зеєлігера, засновника і керівника Концертного хору м.Дармштадта — "презентувати хорові твори всіх країн та епох" — визначило розмаїття репертуару. Другий фестивальний концерт цього колективу відбувся наступного дня в одному з найкращих за акустичними можливостями залів бібліотеки Києво-Могилянської академії. Акапельна програма "Шедеври хорової зарубіжної класики" підтвердила високий професіоналізм, скерований владною рукою диригента Вольфганга Зеєлігера. Присутні відчули магічну силу любові до музики і надзвичайну працездатність однодумців, випромінюючу радість буття, творчу наснагу. Того вечора присутні дізналися про ще один позаплановий для "Фесту" концерт у клініці "ОХМАТДИТ", де гості з Німеччини передали і гуманітарну допомогу — медикаменти, які придбали на зібрані кошти. Про це розповіла Леся Василівна Дичко, висловивши гостям і подяку, і надію всіх слухачів на нові творчі зустрічі.

Незабутнє враження залишив вечір джазової музики. На початку концерту відбулося вручення пам'ятної медалі Володимира Симоненка — невтомного пропагандиста і дослідника джазу. Найвищого рейтингу серед авторитетніших академічних музикантів і джазистів В.Симоненко досягнув діяльністю першопрохідця. Він організатор першого в Україні джаз-клубу, багатьох міжнародних фестивалів, а також спеціальної освіти, очолив відділ естрадного виконавства Київського музучилища ім.Гліера. В.Симоненко був і першим президентом Джазової асоціації України. Йому належать грунтовні дослідницькі розвідки з джазу та його історії. Двадцять пам'ятних медалей Володимира Симоненка — це шана за його винятковий внесок у національну культуру і розвиток джазової музики в Україні. В цей фестивальний вечір було вручено сім медалей.

У залі Центрального будинку художників панувала традиційна для джазових концертів атмосфера свята, щире захоплення віртуозною грою трьох французьких музикантів. Цей проект також спирався на міжнародні контакти, напрацьовані В.Симоненком, — концерт проводився спільно з дирекцією джазового фестивалю "Дніпрогастроль" при сприянні Французького культурного центру в Україні, Авіакомпанії "Малев" (Угорщина). Успіх Джазового тріо Франсуа Корнелу нагадав події Шостого "Київ Музик Фесту" (тріумф Квартету Мішеля Порталя). Концертні виступи чудових музикантів, безумовно, розширили наші уявлення про сучасний лексикон джазу.

Серед приємних несподіванок і фестивальних подарунків можна назвати дайджест — своєрідний літопис подій дев`яти "Київ Музик Фестів". Його упорядники — Марина Копиця та Галина Степанченко — включили до видання близько двохсот публікацій, що висвітлювати роботу фестивалів, серед них переважно музично-критичні та публіцистичні праці, а також унікальні фотоматеріали концертних виступів, творчих зустрічей, більшість з яких становлять історичну цінність, програми концертних афіш тощо.Кожен концерт ювілейного "Фесту" мав свою самобутність, неповторність, інколи і сенсаційність. І все ж були фестивальні втрати, нарікання і критичні зауваження, невиконані проекти, нездійснені мрії (брак коштів не дозволив розгорнути рекламну кампанію і належним чином, висвітлити цю подію у пресі, радіо, телебаченні). Але всі недоліки навіть сумарно не можуть вплинути на високу оцінку успішного тижневого марафону. На думку більшості музикантів, "Фест" сьогодні займає поважне місце в культурному житті України.