"Україна". 1999. №10

Олена Фещенко

“Київ Музик Фест”

Столичного меломана сьогодні важко подивувати: музичні фестивалі, барвисті шоу, рок-протести чи рок-звернення... Велелюддю вже затісно не лише на стадіонах, а й на майданах міста. Та паралельно з ними народилися, утвердилися і впевнено почуваються інші музичні події, які мають свою престижну й постійну аудиторію, що рік у рік пригортає до свого кола дедалі більше й більше слухачів. Можливо, шанувальників сучасних поп-ритмів і подивує така упередженість, але живе поруч величезна когорта людей, котра живиться іншим мистецтвом, адже знаходить у ньому і відраду, і розраду, не уявляючи своє буття поза ним. Ці фестивалі не такі гучні, бо обмежені стінами концертних залів, адже проходять у піднесеній атмосфері й потребують тиші, зосередженості, заглибленості... Зрозуміло, що йдеться про класичне мистецтво, яке no-праву називають високим.

Уже впродовж десяти років живе своїм насиченим життям Міжнародний музичний фестиваль "Київ Музик Фест", зорганізований Спілкою композиторів України, Центром музичної інформації за підтримки Міністерства культури та мистецтв України. І якщо ще не так давно творці та сповідувачі класичної музики не без заздрості лише дізнавалися про подібні музичні міжнародні імпрези, що проходили у Празі, Варшаві, Зальцбурзі, Вісбадені, Берліні чи Римі, то нині з гордістю можуть твердити: Київ може вважатися ще одним європейським фестивальним музичним центром. Адже, як і інші європейські міста, саме завдяки "Київ Музик Фесту" впевнено здобуває славу одного із серйозних і значних осередків світової музичної культури, основна й головна мета його — "Українська музика в контексті світової" — втілена в усіх десяти фестивалях. Народившись в епоху змін і перемін на політичній карті Європи, напередодні проголошення незалежності України, фестиваль сфокусував не лише високу духовну, а й важливу громадянську місію українського музичного мистецтва, яке вивільнилось і щиро виплеснулося назустріч новим, інколи й незнаним вітрам культурної еволюції людства. Саме після перших міжнародних фестивалів в Україні твори національних композиторів почали активніше включатися у світову музичну палітру. Відчутно розмаїтішою стала географія гастрольних маршрутів виконавських колективів — академічних хорів, симфонічних оркестрів — приміром, участь оркестру Державної телерадіомовноі компанії України у французьких фестивалях або оркестру Національної опери у концертах "Варшавської осені", подорож "Київської камерати" до США та Австралії. Рік у рік не лише ширилася географія учасників, гостей, а й сподвижників, серед яких було чимало яскравих особистостей світового рівня... Приміром, ідею фестивалю від початку палко підтримав Вірко Балей. Українець за походженням, американець за громадянством — унікальна постать: блискучий піаніст, композитор, шеф симфонічного оркестру у Лас-Вегасі, публіцист, педагог, кінодіяч. Людина з тонкою душею та колосальною енергією.

Вже другий “Фест” "відкрив" нових друзів фестивалю, завдячуючи яким народився композиторський конкурс у його рамках. Фундаторами стали Мар'ян та Іванна Коць із США. Їхні імена добре знані й шановані в Україні, адже віддають їй не лише своє серце, а й усе, що надбали за своє нелегке життя. А конкурс — яскрава і важлива нота фестивалю: це і творче змагання, і стимул, і матеріальна підтримка... Четвертий "Київ Музик Фест": це 30 концертів, на яких прозвучали понад 100 нових творів, гості та учасники з Америки, Канади, Великобританії, Австралії, Німеччини, Китаю, Швейцарії, Польщі...

Яскравість імен, насиченість програми, прем'єрність виконуваних творів не лише викликали неабиякий інтерес музичного загалу України, а й надихали... на створення інших цікавих музичних зібрань. Як, приміром, у Львові та Одесі, чи в тій же столиці як "Форум молодих" — чистий паросток "Фесту"...

Можливість послухати, а отже відкрити нові твори сучасних композиторів із різних куточків світу і водночас познайомитися й поспілкуватися з виконавцями та колективами створювали особливу атмосферу на фестивалі: слухач поспішав і на ранкові, й на денні, що вже казати про вечірні чи особливо масштабні концерти. І скрізь — молодь, дуже багато молоді. Можна без перебільшення твердити, що за роки своєї досить короткої біографії "Фест" викохав і виплекав міцне покоління, котре просто вчилося слухати, а згодом уже сприймати й розуміти класичну сучасну музику. До всього була можливість скласти осібно для себе панораму чи, скоріш, калейдоскоп її стилів та напрямків. Проблеми потрапити на той чи інший концерт ніколи не існувало — вхід вільний! — траплялася лише така прикрість — жодного вільного місця! Зрозуміло, не всі з таким апофеозним захватом, як, приміром, автор — вихованець фестивалю, ставилися й ставляться до “Фесту”, та й він щоразу різний, як, врешті, різниться й рівнем виконавства та виконуваних творів. Та це уроки на майбутнє, власний досвід організації музичного форуму світового рівня у столиці держави, яка прагне на рівних почуватися серед європейських центрів, духовності та культури. І саме музичні фестивалі — жадана диригентська паличка для ще незлагодженого оркестру.

...Як і годиться, цьогорічна осінь знову принесла до міста Музику і “Фест”. X ювілейний Міжнародний музичний фестиваль "Київ Музик Фест’99" відбувся і залишив свої осібні ноти-спогади. Радісні — натхненник і організатор фестивалю Іван Карабиць біля керма і з настроєм вести корабель далі попри все; сумні — відійшов у вічність надійний друг і штурман Володимир Степанович Симоненко. "Людини-джазу" щемно не вистачало саме на цьому, "ювілейному"; обнадійливі — до ювілею вийшов друком прекрасний святковий буклет-дайджест на 300 сторінок та ще й зі знімками. Це вже — історія. Та наступної осені знову прикрасять місто естетські, вишукані афіші, які й запросять на "Київ Музик Фест’2000". І так має бути.



© 2004-2005. Все права защищены.
Developed by Treastal.