"Молода гвардія". 1992. 9 жовт.

Богдан Сюта

...I плакали люди, слухаючи “Молитву”

Увагу багатьох людей, які проходили поблизу Київського оперного в суботу ввечері, привертало незвичне пожвавлення, що панувало коло входу до головного театру України.

Лунали звуки духового оркестру, що виступав тут же, просто неба. Схоже було, що в театрі повинна відбутися якась неординарна прем'єра. Ті, хто так подумав, не помилилися. Готувалася світового масштабу прем'єра — відкриття Третього міжнародного музичного фестивалю. І якщо повторити слова Президента Л.Кравчука з офіційного вітання гостям та учасникам фестивалю про те, що одним із головних свідчень сучасного цивілізованого демократичного суспільства є його ставлення до високих духовних цінностей та їх творців, то "Київ Музик Фест'92", концерти якого тривають зараз в столиці України, ще раз підтверджує те, що ми таки прагнемо до справді цивілізованої демократичної держави.

Незважаючи на надзвичайну ущільненість програми — щодня відбувається не менше трьох концертів — просторі зали навдивовиж заповнені. Навіть складна економічна ситуація та урядова криза в Україні не змогли побороти традиційного інтересу українців до мистецтва. Концерти відвідують не лише фахівці, а й чимало аматорів музики, й, зокрема, молодь. Це особливо тішить, бо передбачає добрі перспективи для завтрашнього дня української музики. А сьогоднішня творча молодь все впевненіше заявляє про себе, проторює шлях у мистецьке майбутнє. І не випадково цього року в рамках фестивалю розпочав свій творчий шлях "Міжнародний форум музики молодих". І якщо не кожен концерт "Форуму" ставав сенсацією, то справді довершених художніх творів та блискучих виконавців не бракувало ані в концертах "Форуму", ані у фестивальних.

Хорошою музикою приваблюють як виступи виконавців з України, так і з-за кордону, а твори деяких авторів вже заслужили ознаку цілковитого визнання — бурхливу овацію. Ясна річ, у рамках невеличкої статті неможливо проаналізувати всі концерти, приділити увагу всім виконавцям. Їх зібралося на фестивалі чимало. Та все ж спробую оглянути найзначніші, на мою думку, події фестивалю.

Уже перший концерт у залі Київської опери став непересічним явищем музичного життя. У ньому відбулося три прем'єри в Україні: симфонічної елегії "Ворзель" Леоніда Грабовського (нині проживає у США), Концерту для кларнета з оркестром Леоніда Башмакова (Фінляндія) та блискучого симфонічного твору Джона Адамса (США) "Вчення про гармонію". Але все ж центральним твором, що прикував увагу принишклого залу, була "Молитва Катерини" Івана Карабиця. Перше виконання цієї величної кантати-ораторії стало справжнім тріумфом високого мистецтва. Поетичною основою твору послужила "Молитва по убієнних голодом" Катерини Мотрич. Мелодекламація авторки у супроводі дитячого хору Спеціальної музичної школи-десятирічки ім.М.Лисенка звучала настільки щиро й проникливо, що по закінченні "Молитви" у багатьох слухачів на очах стояли сльози...

Не можна не сказати й теплих слів подяки знаному музичному діячеві й композитору з Лас-Вегаса Віркові Балею, що блискуче провів перший концерт фестивалю як диригент і завдав тим великого заряду одухотвореності й високої мистецької вартості усім подальшим заходам цього музичного свята.

Уже зараз можна відзначити хорошу організацію фестивалю, прискіпливо укладені програми виступів. Доброго слова заслуговують й чудові виконавці. Це симфонічні оркестри Національної опери (диригент Володимир Кожухар), Держтелерадіомовної компанії України (диригент Володимир Сіренко), Київської консерваторії та Київський камерний оркестр (диригент Роман Кофман), Камерний оркестр Київської організації СКУ (диригент Володимир Рунчак) та Ансамбль солістів України "Київська камерата" під керуванням В.Матюхіна. Непересічними були й виступи солістів — П.Ахонена та Г.Свімберга (кларнет), Л.Грінченко (сопрано), О.Кудряшова (флейта), Мін Ча Шин (фортепіано) та інших.

Перші дні фестивалю вже позаду, але свято триває, здобуває все більше прихильників. Відчинені двері концертних залів гостинно запрошують нових слухачів на "Київ Музик Фест'92".