"День". 2003. 14 жовт. №183

Ольга Волосатих.

Екстрадиція. Післямова до XIV "Київ Музик Фесту"

Серед українських фестивалів сучасної академічної музики "Київ Музик Фест" належить до числа довгожителів. А зрілому вікові більш за все відповідають солідність і наявність незмінних традицій. І дійсно, для столичної публіки він давно вже є акцією з іміджем, що цілком устоявся. Передусім, це поєднання в його рамках авангарду та класики, представлення невідомих імен і метрів. Не менш звично поєднуються в концертних програмах твори зарубіжних і вітчизняних композиторів, опуси киян і представників регіональних композиторських шкіл.

Цього року наскрізною темою фестивалю виявилася стародавня теософська рекомендація "Пам'ятай про смерть". Більшість концертних програм включали твори композиторів, які пішли з життя за останні два-три роки — це колишній директор фестивалю Іван Карабиць, Олександр Білаш, Валентин Бібік, Віталій Губаренко, а виконання творів одного з найвідоміших за кордоном українських композиторів — Валентина Сильвестрова пройшло під неоголошеним "знаком" дня народження його дружини-небіжчиці Лариси Бондаренко.

Можливо, така спрямованість "Київ Музик Фесту" викликала деякі містичні вібрації в просторі. У результаті на фестивалі виявилося дуже багато "недоговорених місць". Просто — концертів, які не відбулися. Так через хворобу Богодара Которо-вича не прозвучали прем'єри творів Юрія Ланюка, Вікторії Польової. Зірвався дуже цікавий концерт Євгена Громова, на якому мала з'явитися своєрідна еволюція авангардного стилю мислення в фортепіанній музиці — від Дебюссі, Равеля, Лур'є до Штокгаузена.

Але просвітницьку функцію фестивалю виконати все ж таки вдалося. Успіхом акції можна назвати вокальні цикли Юлія Мейтуса, Святослава Луньова, "Пісні кабаре" Арнольда Шенберга, пісні Альбана Берга та Антона Веберна. Хоча неминучих втрат фестиваль зазнав і тут. З "Шести пісень на слова зарубіжних поетів" Святослава Луньова, заявлених у програмі, прозвучали в інтерпретації Інни Галатенко і Романа Репки лише чотири. Зовні контрастні пісні, які становлять цикл, демонстрували, проте, різні відтінки одного настрою, різні грані однієї вічної теми. Примітні й тексти, покладені в основу циклу — російські поети срібного сторіччя перебувають поряд із Франсуа Війоном, представником пізнього середньовіччя Франції. Осмислення минулого й сучасного, усвідомлення й прийняття втрат — вельми приблизне узагальнення тематики текстів циклу.

Ще одним безперечним успіхом "Київ Музик Фесту" став багатий на прем'єри симфонічний концерт. Ансамблем солістів "Київська камерата" під орудою Валерія Матюхіна було виконано Маленьку симфонію №1 та Маленьку камерну симфонію №2 для флейти з оркестром метра українського авангарду Святослава Крутикова. Відбулися прем'єри "Сумної музики" для віолончелі з оркестром О.Левковича й концерту для флейти та камерного ансамблю В.Загорцева. Приголомшив публіку майстер епатуючого перформансу Сергій Зажитько. Слухачі, які налаштувалися на чергове синтетичне поетико-пантомімно-звукове дійство, не могли опам`ятатися. Його "Похоронні танці", написані для струнного оркестру піцикато, безсумнівно стануть дуже популярними в слухачів.

На закритті фестивалю слухачів вирішили приємно здивувати — піднесли "на десерт" виконання легендарної сценічної кантати Карла Орфа "Карміна Бурана". Не є таємницею, що, попри свою популярність звучить вона в Україні вкрай рідко. Тим вище мають оцінити меломани рідкісну можливість почути уславлений твір, який блискуче виконали капела "Думка" і Національний оркестр України під орудою В.Сіренка.

Сьогодні фестивалі сучасної музики, власне, надають єдину можливість дізнатися про музичні новинки, оновити в пам'яті "некомерційний", з погляду концертних організацій, твір сучасних українських авторів.