"Українська культура". 2004. №1

Богдан Сюта.

"Київ Музик Фест'2003"

Цьогорічний — чотирнадцятий — "Київ Музик Фест" іще раз засвідчив свою репутацію одного із наймасштабніших музичних фестивалів Європи. Як і попередні Фести, цьогорічний охопив надзвичайно широку панораму сучасної музики. І передусім української. Добра традиція представляти щонайширший зріз вітчизняної музичної творчості сьогодення не порушувалась і цього разу: із понад 80 композиторських імен, представлених на фестивалі, близько половини належали авторам із різних міст та регіонів країни. Звучали також, як стало вже звичним, твори композиторів-класиків і сучасних зарубіжних авторів. Особливий інтерес становили твори та концерти, приурочені до певних дат. Так до 50-х роковин від смерті нашого славного земляка С.Прокоф'єва було виконано твір, що колись зробив його знаменитим — "Скіфську сюїту". 70-ті роковини Голодомору були відзначені виконанням присвяченої цій сумній даті симфонії В.Бібіка "Плач та молитва". Сам композитор відійшов від нас у липні цього року, так що цим виконанням ушановували і його світлу пам'ять. А до 100-річчя від дня народження славного патріарха нашої музики Миколи Колесси слухачі мали нагоду послухати його Першу симфонію. В "Українському домі" відбувся іще один меморіальний захід — концерт пам'яті прекрасного пісняра О.Білаша, організований за сприяння і допомоги вдови і сім'ї покійного композитора.

Доброю традицією "Київ Музик Фесту" вже стало презентування так чи інакше пов'язаних із цією подією нововиданих книг. Цього року на суд колег було виставлено 3-й випуск наукового збірника "Український музичний архів" (редактор-упорядник М.Б.Степаненко), а також збірку спогадів та матеріалів "Vivere memento", присвячену світлій пам'яті засновника фестивалю — композитора, педагога, музично-громадського діяча Івана Карабиця (укладач М.Д.Копиця).

Три десятки концертів та дводенна наукова конференція "Українська та світова музична культура: сучасний погляд", організована дирекцією "Фесту" спільно із Центром музичної україністики Національної музичної академії України, щільно заповнювали фестивальний тиждень. Декілька із концертних вечорів виявились (давно небачена на концертах академічної музики річ!) такими аншлаговими, що навіть доводилося наглухо зачиняти усі входи до Колонного залу Національної філармонії України, залишаючи під дверима десятки потенційних (і вельми розчарованих!) слухачів.

Звучали, як завжди, твори різних жанрів, складів, різних стилістичних орієнтацій та концепцій. Особливо ж хочеться відзначити зусилля організаторів, спрямовані на влаштування концертів хорової музики. Адже, погодьтеся, непросто залучити до участі в концертах, не маючи на цю ціль практично ні копійки грошей, понад десять хорових колективів, які чудово розучили нелегкі сучасні партитури, знайшли можливість, щоб приїхати до Києва і тут блискуче виступити.

Як і кожен фестиваль, "Музик Фест'2003" мав певну частину стрижневих концертів та виконуваних творів, довкола яких організовувалися усі інші.

Безумовно, одним із центральних на фестивалі був авторський концерт Мирослава Скорика, присвячений 65-річчю композитора. Переповнений Колонний зал ім.М.Лисенка Національної філармонії України виказував своє захоплення почутими творами — а серед них Концерти для віолончелі з оркестром та Третій фортепіанний — бурхливою овацією. А правиконання поеми-кантати для мішаного хору, сопрано, тенора та симфонічного оркестру на вірші Т.Шевченка "Гамалія" (використано повний текст балади поета) аудиторія зустріла стоячи із вигуками захоплення. Повноправними адресатами бурхливих оплесків були, окрім композитора, і блискучі виконавці: віолончелістка М.Чайковська, піаністка О.Рапіта, вокалісти-солісти Ю.Ондич та М.Тищенко, Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України (диригент В.Сіренко) та Національна заслужена академічна капела України "Думка" (головний диригент Є.Савчук).

Як уже стало традиційним, на фестивалі виконувалося чимало невідомих столичній публіці творів, зокрема й пера українських композиторів. Так у перший же день фестивалю у денних концертах прозвучали прем'єрні виконання фортепіанного циклу "Музичний портрет" О.Костіна, Першого зошита "Замальовок" для фортепіано Л.Донник, "Бурлески" для флейти, гобоя та кларнета І.Альбової і "Елегії" для віолончелі та двох тамтамів В.Сильвестрова. Останній твір, як і сольні композиції Й.С.Баха, К.Пендерецького та Р.Мозера, прозвучав у блискучому виконанні гостя із Швейцарії І.Монігеті.

Найбільш насиченими попри хорові були концерти камерної музики. У них програми складалися в основному із творів, написаних за останні 7-8 років: за сучасними мірками — цілком нових. Більшість із виконуваного також звучало у Києві вперше. Можна відзначити цікаві і переконливі композиторські рішення Ю.Гомельської ("ДіаДема" для скрипки та віолончелі і "За тінню звуку" для скрипки і баяна), В.Германавічюса ("Експресія" для струнного квартету), К.Цепколенко ("Дуель-дует" №5 для скрипки та баяна), С.Крутикова (Маленькі камерні симфонії №№1 і 2), С.Зажитька ("Поховальні танці" для струнних), В.Журавицького (Скрипкова соната), С.Луньова (Шість романсів на вірші зарубіжних поетів), М.Шуха (органна меса "Vіа dоlоrоsа"), О.Опанасюка ("Диптих" для фортепіано), Л.Шукайло ("Концертіно" для кларнета та камерного оркестру), М.Ковалінаса ("Мудреці" для фортепіано в шість рук), В.Губаренка ("Легенда" для квартету саксофонів), В.Рунчака ("Звуки відзвуків" для скрипки і фортепіано) та ін.

Не менш цікавими були й тематичні концерти камерної зарубіжної музики. Особливо хочеться відзначити концерт лауреата міжнародних конкурсів піаніста Жана Дюбе із Франції. Окремий концерт був присвячений "інструментальному дуетові" орган — фортепіано: твори Вівальді—Баха, Ж.Гійо, С.Франка та Ф.Пуленка прозвучали у виконанні Є.Басалаєвої (Україна) та Є.Лисициної (Латвія). Надзвичайно прихильно був прийнятий публікою концерт Національного ансамблю солістів "Київська камерата", присвячений творчості Є.Станковича та В.Сильвестрова. А Ансамбль нової музики Київської організації НСКУ представив твори Т.Лювенді, В.Йетса, Г.Янссена (усі - Нідерланди), С.Гербера (США) та Ю.Іщенка, С.Пілютикова, В.Шумейка (Україна). І треба відзначити: українські композитори виглядали у такому оточенні вельми імпозантно. А сам концерт засвідчив стійку тенденцію до зростання зацікавленості широких слухацьких кіл новою музикою.

Як завжди на "Фестах", відбувся концерт оркестру народних інструментів, у якому були представлені твори українських композиторів — від "Української симфонії" М.Колачевського (1876) до творів українця В.Кікти (Москва), М.Скорика, Ю.Алжнєва, В.Степурка, М.Чембержі, І.Щербакова та Є.Станковича. І, незважаючи на застережливі прогнози (паралельно в іншому залі проходив концерт симфонічної музики) та не менш в'їдливі рецензії у київських часописах, слід визнати, що концерт був справді вдалим, а зал таки повним!

На жаль, із причин, краще відомих планованим виконавцям, не відбувся один із концертів камерної музики (у Колонному залі Національної філармонії) і було знято із правиконання авторкою симфонію В.Польової. Незрозумілі "рокіровки" програми відбулися й у концерті камерної, органної та хорової музики, у результаті якої добра третина слухачів не змогла послухати прем'єру одного із найвдаліших творів останнього десятиліття пера В.Губи — симфонії-епітафії для органа, чотирьох труб, тромбона, ударних та струнних (2003).

Чимало приємних відкриттів підготував слухачам концерт вокально-симфонічної музики у виконанні львів'ян - камерного хору "Glоrіа" та оркестру "Leopolis". Відзначимо "Латинську месу" для хору та струнних О.Щетинського, "Stabat mater" для хору і оркестру Б.Сегіна та "В воздухах плавають ліси..." на тексти Б.І.Антонича для бас-кларнета, фортепіано, віолончелі, хору та камерного оркестру Б.Фроляк.

Цікавим видався також цьогорічний експеримент організаторів: у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври у високомистецькому виконанні муніципального камерного хору "Київ" була виконана так би мовити "висококанонічна" "Літургія Миру" пера владики Іонафана (Єлецьких).

Серед виконань добре вже відомих широкому загалові творів варто відзначити згадувані вище Першу симфонію М.Колесси, симфонію "Плач та молитва" В.Бібіка, Симфонію №2 І.Карабиця (оркестром Національної філармонії України диригували М.Дядюра та К.Карабиць). Концерт для віолончелі з оркестром М.Скорика (Національним симфонічним оркестром України диригував В.Сіренко), "Петрушку" І.Стравинського (Національним Одеським філармонічним оркестром диригував X.Ерл), Три фантастичних танці і Прелюдія та Скерцо Д.Шостаковича (камерним оркестром "Лік домер" з Донецька диригував Валерій Івко), Струнний квартет №2 В.Зубицького (квартет "Гармонії світу" з Одеси) та деякі інші.

"Закривали" фестиваль "Мета-вальс" В.Сильвестрова, Камерна симфонія №2 для скрипки з оркестром В.Губаренка і — чи не вперше повністю виконана в Україні сценічна кантата Карла Орфа "Карміна Бурана". Аншлаг був настільки великий, що кисень у переповненому Колонному залі почав закінчуватися ще в першому відділі. Але найстійкіші "фани" таки дослухали кантату до кінця. А потім іще впродовж декількох днів активно ділилися незабутніми враженнями...

А мені залишається, не лукавлячи, ствердити: дітище І.Карабиця — Міжнародний музичний фестиваль "Київ Музик Фест", народжене ще на початку 1990-х років, старіти ще зовсім не хоче.