“Театрально-концертний Київ”. 2000. №10

Наталя Костюк.

Співали хори в храмах

Цьогорічний “Київ Музик Фест”, що розпочав відлік другого десятиліття "життя" фестивалю, проходив особливо піднесено. Проблема "Українська тема в світовій культурі", ставши девізом міжнародної наукової конференції, що відбулася в межах фестивальної програми, якнайкраще відтворила його задум та сенс. Втіленню цієї мети сприяло збалансоване поєднання творів з доробку українських композиторів, переважна частина яких виконувалася вперше, та зразків світової класики. Численні симфонічні, камерні та хорові концерти проходили при заповнених залах - зацікавленість та підтримка аудиторії були очевидними. Це - неабиякий показник плідності ідеї, отже, й потенціалу сучасного національного музичного мистецтва. Відрадно й те, що зацікавлення такою масштабною акцією з наданням суттєвої фінансової та інформаційної підтримки, виявили "Український науковий інститут" Гарвардського університету та Фонд "Катедр Українознавства" із США, знані меценати Мар'ян та Іванна Коць.

Серед насичених і розмаїтих виступів окрему сферу за традицією утворили хорові програми. Концерт у Трапезній палаті, що мав вельми промовисту назву "Хорові антифони", був першою акцією фестивалю і разом із "Дзвонами Великої лаврської дзвіниці" став його своєрідною візитною карткою. Ідею антифонів реалізували кілька колективів - Державна чоловіча капела України ім.Л.Ревуцького (диригент Б.Антків). муніципальні камерні хори "Київ" (М.Гобдич) й "Хрещатик" (Л.Бухонська) та жіночий хор "Brevis" Київського педагогічного коледжу (А.Юдін). За задумом, ініційованим М.Гобдичєм і блискуче реалізованим у режисурі акції, виконання "класичних" духовно-канонічних композицій, Акафісту Пресвятої Богородиці, фрагментів Першої Літургії Л.Дичко й сучасних переспівів Давидових псалмів ("Які лобі оселі Твої, Господи Саваоте" Є.Станковича, "Молитва" В.Зубицького та "Дякуйте Господу” В.Степурка) відбувалося за законами крилосного співу, культура якого фактично незнана для сучасного концертного мистецтва. Величезний успіх концерту був зумовлений яскравими зіставленнями колоритних творів, ефектними тембральними знахідками, режисурою й чудовим виконанням усієї програми. Своєрідним образно-стильовим відлунням його став заключний хоровий концерт - "Духовна музика сучасних українських композиторів" у Михайлівському Золотоверхому соборі Всі репрезентовані хором "Хрещатик” твори належали до номінації "Прем'єри”: "Молитва до Святого Духа" Л.Донник, “Хоровий концерт пам'яті Веделя" С.Острової “Тихая молитва" й "Святий Боже" М.Шуха, “Богородице, Діво, радуйся" В.Польової та хоровий концерт "Возлюби ближнєго своєго” В. Мужчиля. Цей пласт новітньої творчості був цікавим за інтерпретацією засад канонічної стилістики й багатим на мистецькі знахідки, виявляючи водночас і самобутність авторських манер, і напрямки розвитку духовної традиції.

Деякі зразки духовно-канонічної музики були представлені ансамблем солістів “Благовість" (диригент М.Гулковський) та Чернігівським камерним хором ім.Д.Бортнянського: "Господи, помилуй" та "Отче наш” Т.Хмельницької, псалми "До Тебе я кличу, о Господи" І.Тараненка та "Псалом" В.Стеценка, інші твори. Окрім цього, на концерті прозвучали розмаїті композиції та опрацювання народних пісень, створені, переважно, в останнє десятиліття. А у виконанні дитячого зразкового хору "Веснівка" (художній керівник Ж.Сосновська), Національного ансамблю солістів "Київська камерата" (диригент К.Карабиць), В.Ченської та В.Грохольського слухачі мали змогу познайомитися із кантатою на староанглійські тексти І.Стравінського. Як оригінальне сценічне дійство, був поставлений концерт “Французькі фрески" (для мішаного хору, органа, духових та ударних інструментів, балету і читця) Л.Дичко під орудою Л.Бухонської. Це - доволі масштабне полотно за мотивами французького мистецтва (за аналогом до сценічних кантат) з помітною тенденцією до театралізації хорового виконання, а тому успіх значною мірою залежав від режисерського бачення (О.Комлікова) й інтерпретацій балетмейстера (В.Вітковський). Потрібно зазначити, що в концертах фестивалю хором "Хрещатик" виконувалася значна частина творів, що само по собі є величезним навантаженням і потребує максимальної мобільності колективу. Різностильність, колористична палітра та технічні труднощі - не менш складні проблеми, які хор та його диригент з успіхом подолали.

Серед багатої палітри фестивальних програм хорові концерти вирізнялися концепційною цілісністю, питомою для національного стилю органічністю і, у випадку першого, яскравою новаційністю виконавського втілення. Таке поєднання засвідчує значні потенції цього виду музичного мистецтва, виявленням яких, вочевидь, стане наступний "Фест".