"Українське слово". 1999. 4 лист. Ч.44(2992)

Оксана Городецька

Ті, що з джазу

"Сегодня ты играешь джаз, а завтра — Родину продашь". Ще донедавна це гасло визначало ставлення офіційних мистецьких кіл до джазу. Тому протягом довгих років він розвивався у підпіллі, хоча мав велику кількість самовідданих прихильників.

Значну роль у процесі "вивільнення" джазу зіграв "Київ Музик Фест" — один із перших фестивалів серйозної сучасної музики.

Сьогодні, на ювілейному десятому “Фесті”, обов'язковий джазовий концерт, що проводився спільно з дирекцією джазового фестивалю "Дніпрогастроль" за сприяння Французького культурного центру в Україні, викликав найбільший ажіотаж. Нам представлено французьких виконавців — тріо Франсуа Корнелу у складі: Франсуа Корнелу (саксофони), Клод Чамічан (контрабас), Ерік Ешампар (ударні).

Довершене, досконале володіння інструментами, прекрасний ансамбль зразу викликали повагу слухачів. Віртуозна, винахідлива музика саксофона вражала несподіваними звуковими ефектами. Контрабас "розмовляв" із слухачем і найтоншими ефектами озвученої тиші, і ритмічно вишуканою музичною мовою. Із мелодійного інструмента він перетворювався на ударний, із ансамблевого — на сольний. А соло ударних створило емоційно запальну атмосферу.

Питання про доцільність джазових концертів у рамках академічного фестивалю після закінчення концерту вирішилося само собою. Авангард, представлений на форумі, багато в чому притаманний як джазовим, так і академічним композиціям. Це виявляється у пошуках нового звуку, тембру, невикористаних можливостей інструмента, динаміки цілого, способів впливу на слухача. З моєю думкою згоден і народний артист України, відомий композитор Іван Карабиць — "батько" фестивалю, його натхненник і один із засновників. Його заповітна мрія — відновити у Києві джаз-клуб:

— Колись, у шістдесятих, усі музиканти знали: джазмени Києва збираються у кафе "Мрія", що по вулиці Леонтовича. Сьогодні було б надзвичайно корисно мати таке місце зустрічей, де люди спільних інтересів — композитори, виконавці, слухачі, і, до речі, представники преси — могли б обговорювати спільні творчі проекти, спілкуватися з улюбленою музикою.