"Свобода" (Нью-Йорк, США). 2002. 6 груд. №49

Ольга Кушнірук

П.Міллер і С.Салтерс були окрасою фестивалю

КИЇВ. Фестиваль "Київ Музик Фест", присвячений пам'яті композитора Івана Карабиця, є найпотужнішою фестивальною акцією академічного музичного мистецтва України. Поряд із новими творами, слухачі мають змогу познайомитися з цікавими виконавцями, як українськими, так і закордонними. Нинішнього року ХІІ Міжнародний музичний фестиваль розпочався 25 вересня в Національній музичній академії імені П.Чайковського концертом співачки зі США Патрісії Міллер (мецо-сопрано) та Стівена Салтерса (баритон).

Патрісія Міллер мала виступати ще минулого року, проте трагічні події 11 вересня перекреслили її плани. Власне, привезені нею на "Фест’2002" дві програми присвячувалися пам'яті загиблих у вересні 2001 року співвітчизників й усім жертвам страждань у світі.

За сприяння Посольства США в Україні було організовано симфонічний концерт "Музичні діалоги: Україна-США". Диригент Роман Кофман віртуозно виконав з симфонічним оркестром Національної філармонії твори американських композиторів: сюїту з балету "Хлопчина Біллі" А.Копленда та "Чичестерські псалми" Л.Бернстайна (з участю хору "Хрещатик", кер.Л.Бухонська).

Поряд з П.Міллер, своєрідну культуру афро-американського населення продемонстрував Стівен Салтерс. Дотепні за настроєм, легкі у сприйнятті "Старі американські пісні” — А.Копленда завдяки гостроті ритмічного начала, театралізованому підтексту, повною мірою дали розкритися динамічному артистизмові (до речі, що включав швидкість настроєвого перевтілення) співака — ставного красеня, котрий за якихось п'ятнадцять хвилин зумів стати улюбленцем зали.

Сольна, програма Патрісії Міллер охоплювала різностильову панораму жанру. У вигляді повнометражного, у двох відділах, концерту вона продемонструвала професійні тонкощі майстерності вокалістки, котра чудово відчуває стиль як епохи Бароко, так і, не меншою мірою, особливості пізньої романтики, імпресіонізму. Справді витончено прозвучали "Пісні Білітіс" Дебюссі, чергуючись із бравурним ранньошубертівським "Rastlose Liebe" та грайливою "Ich hab' in Pienna einen Liebsten" рідко виконуваного в Україні Вольфа, а також з піснями Брамса, "opus 91".

Артистичною удачею виявилися пісні американського композитора М.Бонз "Менестрель" та "Спостерігай і молись". Патрісія Міллер володіє приємним, м'яким мецо-сопрано, має блискучу освіту. Після Бостонського університету та консерваторії Нової Англії вона студіювала вокал на європейському континенті — в Австрії, Італії.

Від 1981 року вона виконувала провідні партії в театрах Сан-Франціско, Г'юстона, Даласа, Денвера, Детройта, Майамі та Нью-Йорка. Серед значних досягнень — партія Кармен у постановці Пітера Брука "Трагедія Кармен"(1989), яку бачили глядачі Мюнхена, Помпеїв, Мілана й Токіо.

Співачка ні на мить не полишає процес "професійного вдосконалення. Викладаючи вокальні дисципліни в Університеті Джорджа Мейсона, Вірджинія, на вихідні дні виїздить до свого особистого педагога. Творчому зростанню допомагає і співпраця з визначними митцями, зокрема участь у світовому турі з Пітсбурзьким симфонічним оркестром під керівництвом Лоріна Маазеля.

На концерті Патрісії Міллер виступив київський піаніст Юрій Кот, інструментальний супровід якого набув сили рівноправного партнерства. Відзначимо і схвильоване "слово" віолончелі Юлії Білоусової у піснях Брамса, котре посилило загальний пафос у цих романтичних композиціях.

Виступи Патрісії Міллер та Стівена Салтерса вписали неповторну сторінку в історію "Київ Музик Фесту", познайомивши слухачів із своєрідною співочою манерою, цікавими композиціями американської музики.