“Хрещатик”. 1995. 25 жовт. №160 (959) (друкується з редакційними скороченнями)

Богдан Сюта.

“Київ Музик Фест’95”: високе реноме на міцних крилах

Скінчилися концерти Шостого українського музичного фестивалю “Київ Музик Фест’95”. Протягом тижня у залах столиці виступали оркестри, ансамблі, солісти й — цього разу вперше — ставилися театралізовані композиції. Подій, як на 8 днів, було немало: організатори запропонували слухачам 28 різних концертів, у яких була представлена творчість композиторів та виконавців із 13 країн. І, як завжди, концерти залишили масу позитивних вражень, познайомили нас з новими творами, цікавими виконавцями. Зупинюся на характеристиці найбільш цікавих подій музичного свята.

Добре виступили американські виконавці. Концерт ансамблю “Саlіfоrnіа Е.А.R. Unit” завдяки високій виконавській майстерності й ефектним сценічним прийомам зумів згладити деяку невиразність багатьох виконуваних композицій. Хоча один із нових творів Террі Райлі “Сеntrаl Stаr Маrch”, що вперше виконувався в Україні, таки залишив дуже цікаве враження.

Різноманітні джазові композиції показав дует у складі Хові Сміт (саксофони) і Ніл Крек (фортепіано). Дві різні програми — американської музики 1910—30-х років (пісні та фрагменти мюзиклів) й академічної музики продемонстрували на чудовому мистецькому рівні мецо-сопрано Ендріа Аксельрод з акомпаніатором Стівеном Кроуфордом.

На вечорі театралізованих музичних композицій було представлено твір Олександра Козаренка “Дон Жуан з Коломиї” за мотивами творів Леопольда фон Захера-Мазоха. Другим твором того вечора стала психоделічна серенада Сергія Зажитька під заманливою назвою “Ах ты, степь широкая”. Це було щось середнє між грубуватою музичною карикатурою в стилі вистав ляльок Образцова (так сприйняла цей напівгепенінг більшість слухачів) і терпким музичним жартом. Саме так охарактеризував даний твір учень славетного професора Карла Цішке, відомий австрійський композитор-додекафоніст, гість фестивалю Юджін Хартцелл: — Ми мали багато таких вистав у Австрії в 1960-ті роки. Але гадаю, що й у вас ця мода на крайності швидко пройде. А от твори на зразок почутих мною композицій Олександра Козаренка, а чи зіграних виконавцями ансамблю “Парад віртуозів”, заслуговували б на увагу у будь-якій країні Європи: як з огляду на музику, так і на рівень інтерпретації.

П’ятий конкурс композиторів ім.Іванни та Мар’яна Коць, що в ньому цього року брали участь (згідно умов) лише жінки, завершився без вручення перших двох нагород — на мою думку, цілком слушно, — третю ж здобув твір Ганни Гаврилець (Київ) “Іn Меmоrіаm” для камерного оркестру. “Роздавання” заохочувальних премій, що ним супроводжувалося завершення змагань, було для багатьох не зовсім зрозумілим, а нагороджування “за віком” вже зовсім дивним. Очевидно, журі на конкурсах такого рівня повинно бути більш принциповим.

На заключному концерті Камерний оркестр Вищого музичного інституту ім.М.Лисенка під орудою М.Скорика виконав твори М.Колесси, О.Криволап, В.Камінського, Юрія Ланюка й самого керівника оркестру. Особливо ж припали до душі слухачам “А-R-І-А” для віолончелі і струнних Мирослава Скорика (соліст Едуард Ржезач) і майстерна оркестрова обробка “Щедрика”, виконана Юрієм Ланюком...

Бачимо, що “Музик Фест” зберігає своє високе реноме, здобуте в попередні роки. Та все ж організаторам слід звернути увагу на формування концертних програм. Адже щороку доводиться вислуховувати години музики заокеанських авторів, рівень якої дуже часто нижче середнього. А це далеко не сприяє зростанню авторитету цього значного музичного заходу.

Бракувало на концертах також музики європейських композиторів. Маю на увазі не все зростаючу кількість концертів музичної класики, які, на жаль, дещо випадають із загального контексту, але — музику композиторів XX століття.

Виконання сучасної музики вимагає не просто спорадичного до неї звертання, але постійного концертного виконання, включення цих творів до постійного репертуару. У цьому напрямку ще треба докласти багато праці.

Але в цілому Шостий “Музик Фест” пройшов успішно, на належному рівні, і можемо говорити не просто про успіх, а й про постійний творчий ріст фестивалю. I — треба думати — наступного року перед нами гостинно відчинить двері концертних залів вже Сьомий український міжнародний музичний фестиваль “Київ Музик Фест’96”.