“День”. 2000. 26 верес.

Ганна Луніна.

Бути почутим

Знаменною культурною подією минулого вік-енду стало відкриття головного українського фестивалю серйозної музики — “Київ Музик Фесту”.

Перший день фестивалю порадував яскравим успіхом — хоровим концертом у Києво-Печерській лаврі. Були представлені твори Дмитра Бортнянського, Максима Березовського, Артема Веделя, Миколи Дилецького, Лесі Дичко, Володимира Зубицького, Миколи Лисенка, Євгена Станковича, Віктора Степурка. Потрібно відзначити не тільки високу якість виконання, чистоту інтонування, вивірені ансамблеві перекиди, вибудованість багатоголосої музичної тканини, але й чудово вибране місце виконання. Резонуюча акустика склепінь Трапезної церкви та велич і краса церковного оздоблення справляли такий ефект, ніби ангельська музика народжується тут і тепер.

Сміливим експериментом можна назвати симфонічний концерт у Національній філармонії, яким диригував Кирило Карабиць. Увагу слухачів приваблювала складність заявленої програми та ім’я відомого піаніста Миколи Сука. Що стосується виконання, то воно справило подвійне враження. Публіка прийняла запропонований варіант диригентської інтерпретації, хоч і залишилася з почуттям легкого подиву від Баха і збентеження від Стравинського. Крихкість тембрально-регістрової мелодії Веберна оспорювалася конструюванням композиції “на ходу”, а властива Веберну пуантилістична (крапкова), тонко інкрустована музична фактура замінялася необгрунтованими перепадами від піано до форте. У виконанні “Весни священної” Стравинського вразило бажання оркестрантів бути почутими. Регістр відверто радісних емоцій, динаміка звукового натиску і особливе “солірування” духової та ударної груп являло особливість поданого на суд слухачів виконання.

“Цвяхом” другого дня виявився заключний концерт Міжнародного конкурсу “Сельмер—Париж в Україні”, що відбувся у філармонії. Це перший конкурс “Сельмер” в Україні, та, будемо сподіватися, не останній. Як показав заключний концерт, переможці конкурсу всіх вікових груп продемонстрували прекрасне володіння інструментом.

“Фест” триватиме до наступної суботи, і в його програмі заявлено ще чимало концертів, які викликають якщо й не напружений ажіотаж у музичних колах, то, вже безперечно, підвищений інтерес. Насамперед — це заключний концерт, на якому у виконанні Національного заслуженого академічного оркестру України (диригент — Володимир Сіренко) прозвучать симфонії Густава Малера та Віталія Губаренка (початок музики ХХ століття та її підсумок).

Насиченим обіцяє стати і шостий день фестивалю, який буде післязавтра. По-перше, концерт у Національній музичній академії, у програмі якого — твори вітчизняного класика Бориса Лятошинського, що надто рідко виконуються (хоч потрібно сказати, що заявлені романси “Нічні пісні” — дуже скромна для рівня “Київ Музик Фесту” репрезентація спадщини композитора). По-друге, концерт у Національній філармонії, в якому прозвучать твори Баха, Шнітке, Карабиця, Бібіка, Бріттена (Київський камерний оркестр під керуванням Романа Кофмана). З явного упущення організаторів у контрапункті з цим концертом відбудеться не менш цікава музична подія в Будинку органної музики, де у виконанні ансамблю “Київська камерата” прозвучать опуси Євгена Станковича, Альфреда Шнітке, Валентина Сильвестрова. До речі, до відома широкого слухача — майже всі заходи “Київ Музик Фесту” безкоштовні