"Кіевлянинъ". 2001. 11—17 окт. №34

Олена Казарінова

П’ять поглядів на "Київ Музик Фест"

XII міжнародний "Київ Музик Фест" — це насправді яскрава і значна подія у мистецькому житті столиці. Та щоб змалювати його об'єктивну картину, доречно звернутися до тих, хто брав безпосередню участь у цьому святі.

СЛУХАЧ

"Найяскравіше враження на мене справила справжня хорова симфонія на подвір'ї Києво-Печерської лаври. Попереду було дев'ятиденне осіннє свято музики. Щоденно одразу декілька концертів у найкращих залах столиці. Та, на жаль, іноді концертні програми вражали несумісністю творів, хоча різноманіття дозволяє співставити й порівняти. Але усвідомлюєш, що коли б деякі твори прозвучали в іншому контексті, вони сприйнялися б краще.

Не обійшлось і без шизофренічних явищ, коли розумієш, що композитор настільки випередив сучасників і так глибоко занурився в себе, що людство його вже ніколи не наздожене і не зрозуміє".

“На цьому тлі видався надзвичайно близьким твір Валентина Сильвестрова "Гімн 2001 року". Хочеться вірити, що людство поступово виліковується, і в зовсім нових сучасних творах відчувається і думка, і почуття".

ВИКОНАВЕЦЬ

"Музик Фест" — це, насамперед, сцена, а значить — професійне зростання. Не має значення, яку музику ми виконуємо, бо це спільний досвід ознайомлення з творами, які не мають усталеної традиції виконання, або ж із зовсім новими. Тому усвідомлюєш важливість і відповідальність своєї місії — відкрити і донести. Адже саме від виконавця залежить сприйняття твору. Безумовно, позитивною рисою “Фесту” є жанрово-стильове різноманіття програм, яке дає можливість реалізуватись у будь-якій сфері уподобань".

КОМПОЗИТОР

"Фесту”, щоб дійсно відповідати міжнародному рівню, ще не вистачає кількості іноземних гостей і якості пропонованої музики. Хотілось би більше уваги до молодих українських композиторів. Акцент має ставитися на сучасній музиці, оскільки звучить вона переважно лише на фестивалях. До того ж виконавців і диригентів, які хотіли і могли б виконувати сучасну музику — одиниці. Проте, порівняно з минулими роками, “Фест” виріс на дві-три голови, хоча багато так і лишається незрозумілим. Наприклад, принцип формування концертних програм. Сумна закономірність — значно краще виконуються твори зарубіжних композиторів. Недарма кажуть: "Немає пророка у своїй вітчизні".

ОРГАНІЗАТОР

"Аналізуючи 12-річну історію фестивалю, можна визначити певні етапи його становлення. Перші “Фести” тяжіли до блискучості, парадності. Поступово парадність зникла, стали формуватися власні традиції, а згодом і сам “Фест” став традицією. На нинішньому фестивалі народилося кілька нових рубрик. Наприклад, минулого року було проведено музикознавчу конференцію, а цього року відбулася презентація наукової збірки "Українська тема у світовій культурі". Зовсім нові рубрики — "Київ Фест презентує" (звучали твори з нотної бібліотеки Б.Лятошинського), "Фест-дебют", і вперше “Фест” виїздить до іншого міста. Цього, разу до Чернігова, а наступного року заплановано Житомир".

МУЗИКОЗНАВЕЦЬ

"Професійний рівень “Фесту” підвищує рівень слухацької аудиторії, формує смаки. Сьогоднішня публіка значно відрізняється від публіки минулих років. На нинішньому фестивалі представлені всі жанри, віднайдено баланс хорової, камерної, симфонічної музики, до того ж у його межах вже виникли музикознавчі дискусії. “Фест” — це безцінна школа і велика інтелектуальна робота. Це нагода як для молодих, так і для іменитих митців оцінити свої можливості. Це справжнє джерело для людей працюючих, мислячих, творчих — тих, хто бажає професійно зростати. Та, насамперед, “Фест” дає можливість прозвучати багатьом творам і є чи не єдиною можливістю слухати сучасну музику".

Р.S. На будь-яку подію можна подивитися по-різному, розставити свої акценти, прийняти чиюсь позицію або відстоювати власну, можна визначити безперечні переваги і знайти недоліки, а це і є стимул для росту.