“Вечірній Київ”. 1994. 21 жовт. (друкується з незначними редакційними скороченнями)

Розмову вела Ірина Сікорська

“Київ Музик Фест’94” очима зарубіжжя.

Закінчився “Київ Музик Фест’94” і, як будь-яка непересічна подія (а що він є саме такою, сумнівів ні в кого не виникає), спричинив далеко не однозначні думки, враження, відгуки. Комусь подобалась велика кількість концертів, а комусь навпаки. Когось дратувало багато сучасної авангардної музики, а хтось волів би чути її ще більше. Дехто вітав велику кількість вельми талановитих музикантів, відзначав це як набуток нинішнього фестивалю, інші ж нарікали на посередній виконавський рівень. Вірогідно, що мали рацію як перші, так і другі, бо істина, як відомо, завжди десь посередині. Тож мені було дуже цікаво дізнатися, яким бачать “Фест’94” його зарубіжні гості (їх загалом налічувалось понад 50) – відомі в світі композитори й виконавці.

Першим я запитала Вірка БАЛЕЯ – композитора, диригента, продюсера (США). Вірко стояв біля колиски “Фесту”, є членом дирекції фестивалю.

— Я без перебільшення вважаю “Київ Фест” унікальним. Шкода, що на відкритті не прозвучав Б.Лятошинський, але добре, що нам вдалося видати компакт з його музикою. Нині широкий світ відкриває для себе музику цього геніального композитора.

Під час фестивалю пройшла презентація компакт-дисків із музикою видатного митця у виконанні Національного симфонічного оркестру України, диригент Т.Кучар, та оркестру “Молода Росія”, диригент В.Балей.

Айан КРОУЗ – композитор, професор університету в Каліфорнії (США).

— Я щасливий тим, що моя Рапсодія для скрипки з оркестром прозвучала на такому солідному форумі і що я мав змогу бути при цьому присутнім. Вдячний виконавцям – скрипальці Мадлен Мітчелл, диригенту Джоелу Саксу та оркестру Держтелерадіо.

Мадлен МІТЧЕЛЛ – скрипка (США).

— Я із задоволенням прийняла запрошення виступити на фестивалі. З українською музикою познайомилась завдяки Володимиру Рунчаку – з великим успіхом грала його Скрипкову сонату під час гастролей по Європі та Америці. Отже, коли Тріо Терроні, до якого я вхожу, запропонували зіграти на “Фесті” Камерну симфонію “Canzoni spirituali” цього ж композитора, ми без вагань погодились.

Бернд РЕДМАНН – композитор (Німеччина).

— Я з великою цікавістю відвідував концерти. Особливо мене вразив твір О.Козаренка “П’єро мертвопетлює”. Я вважаю, що це найяскравіший твір фестивалю. Із задоволенням візьму партитуру до Мюнхена. Переконаний, що там на неї також чекає успіх. Що ж до моєї симфонічної поеми “Фіаско”, то в цілому її виконанням я задоволений, хоча акустика залу (колишнього Жовтневого палацу) дуже погана.

Сакае САКАКІБАРА – диригент (Японія).

— Мені випала честь ознайомити українського слухача з камерними творами моїх земляків. Приємно працювати з “Київською камератою” – ми досягли порозуміння.

(Як на мене, то представлена музика була хоча й досить приємною, але не найкращою з набутків японських митців, такою собі “садово-пленерною”.)

Джоел САКС – диригент (США).

— Я досить добре обізнаний із музикою сучасних українських композиторів. Дуже високо я оцінюю виступ Вікторії Жадько. Це – справжній талант.

Майкл ЛЕОНАРД – альт-саксофон (США).

— На “Фесті’94” я з великим задоволенням грав з Київським квартетом саксофонів – це надзвичайно цікавий, високопрофесіональний колектив. Дякую за честь виступити у заключному концерті “Музик Фесту’94”. Сподіваюсь, що Концерт-ода Д.Емрама сподобався слухачам, незважаючи на погану акустику залу та деякі темпові “збивки” оркестру.

(Сподобався – це не те слово. Зал просто ревів від захоплення.)

Джордж ЦОНТАКІС – композитор, диригент (США).

— Особливо мені сподобалась Кантата В.Сильвестрова на вірші Т.Шевченка. На жаль, я так і не бачив партитуру, але залюбки взяв би її до репертуару свого колективу.

(Джордж керує грецьким хором, який налічує понад 50 осіб. Вони виконують і твори українських композиторів, зокрема Лесі Дичко, Богдани Фільц.)

— Я особисто знаю Крістофера Роуза, із задоволенням переповім йому, з яким успіхом, блиском ансамбль “Київ перкашн” виконав його “Бонхем”. Що ж до виконання мого власного твору – “The Past, The Passion” – тут було багато труднощів. Чи не в останній момент я дізнався про повний склад оркестру. Мені здається, що у Львові, на моєму авторському концерті він прозвучав краще, виконання було більш яскравим.

Євген ПЛАВУЦЬКИЙ – фортепіано, професор університету Мак-Гіл (Канада).

— “Київ Музик Фест” – фестиваль, насамперед, для композиторів. На жаль, цього року мені вдалося лише послухати, проте я радий знайомству з композитором О.Козаренком і з нетерпінням чекаю на його Сонату – він пише її спеціально для нашого дуету з М.Фостером.

Роман РЕВАКОВИЧ – композитор, диригент (Польща).

— “Київ Фест” для мене – подія, яку неможливо пропустити. Однак я вважаю, що цей фестиваль ще й досі не знайшов свого “обличчя”. На мою думку, нинішня його полістилістика – це ще результат якраз таких пошуків. Якщо порівнювати його з “Варшавською осінню”, то остання – більш визначена концептуально. Це – фестиваль авангардної музики, тому більшість творів, що прозвучали на “Фесті”, не вписалися б у його зміст. А ще “Варшавська осінь” вирізняється надзвичайно високим рівнем виконання. Цього, як на мене, “Фесту” дуже бракує. Дивує й позиція дирекції щодо відбору фестивальних творів. Далеко не всі вони були “якісними”, а це не може не впливати на загальний рівень. А втім, сподіваюсь, розв’язання цих проблем ще попереду. Адже “Варшавська осінь” відбулася вже у 38-й раз! Тож п’ять років “Фесту” – вік дитячий, і багато чого можна вибачити.

Мар’ян КУЗАН – композитор (Франція).

— Добре, що такий фестиваль є, що світ дізнається про Україну як висококультурну державу. І це головне. Не можна не поважати країну, де є, наприклад, музика Є.Станковича.

Розмову вела Ірина Сікорська



© 2004-2005. Все права защищены.
Developed by Treastal.