“Вечірній Київ”. 1995. 7 жовт. №187(15298)

(друкується з незначними редакційними скороченнями)

Ірина Сікорська

Джордж Крамб:

“Одне з моїх тріо потрібно виконувати

в напівмасках при синьому світлі...”

У Києві проходить VI Міжнародний музичний фестиваль “Київ Музик Фест’95”. Одним із його гостей є американський композитор Джордж КРАМБ, один із найбільш цікавих та популярних у сучасній Америці, який входить у десятку найкращих у світі. Він приїхав до Києва, щоб особисто бути присутнім на виконанні своїх творів на відкритті фестивалю.

Найбільше захоплення слухачів викликав твір “Ніч чотирьох місяців” для мецо-сопрано, альтової флейти, банджо, віолончелі та ударних на вірші Ф.Гарсіа Лорки. Незвичний інструментальний склад, пристрасний густий тембр голосу Тетяни Пімінової, майстерна гра Олега Кудряшова, Олександра Блінова, а, головне, сама музика викликали шквал овацій та емоцій. Як пізніше з’ясувалось, “Ніч” народилась під час польоту “Аполона-ІІ” навколо місячної орбіти, і всі образи були пов’язані з цими космічними враженнями.

Під час перебування Крамба у Києві про зустріч з ним домовились студенти консерваторії — вони вивчили його твір “Голос кита” (тріо для флейти, віолончелі та фортепіано) і захотіли продемонструвати авторові. Ноти в Україну привезла музикознавець Ірена Стецюра, яка чула виконання тріо в Америці. Музиканти мусять грати його в напівмасках при синьому освітленні (як у водній глибині) — адже йдеться про царство риб. Тріо дуже цікаве, вельми поетичне, і є надія невдовзі нарешті почути його на публіці і в Києві. Маестро відразу взявся до справи, працював дуже ретельно над звуковидобуванням (а воно дуже нетрадиційне) і залишився задоволеним. “Уявляєте, зовсім діти, а як чудово грають!” — ділився він враженнями з колегами.

У спілкуванні маестро Крамб виявився надзвичайно скромним, про себе говорив дуже неохоче. Врешті-решт з’ясовується, що він мешкає поблизу Філадельфії, має 66 років, два авто, але дуже любить ходити пішки.

— Розкажіть про свою родину, — між іншим прошу я його.

— Я живу з дружиною та молодшим сином. Він колекціонує рок-музику різних країн, а також фольклор. Старший син теж композитор, пише сучасну музику. Донька — актриса в Нью-Йорку.

— Я спостерегла, що маєте талант учителя. Чи займаєтесь ви викладацькою діяльністю?

— Так, я викладаю у Пенсільванському університеті. Веду композицію, маю 12 студентів.

— Чи задоволені ви київським концертом?

— Звичайно, особливо останній твір — його виконання було просто чудовим. Він був написаний у 1969 році, коли “Аполон-ІІ” зробив посадку на Місяці. Відтоді “Ніч чотирьох місяців” виконувалася багато разів, і кожне виконання, звичайно, дуже різниться від інших.

— Чи можна стверджувати, що Гарсіа Лорка — ваш улюблений поет? Ви часто звертаєтесь до його поезій — от сьогодні, а також, приміром, у творі “Втрачені голоси дітей”...

— Я скажу більше: це поет, до творчості якого я звертаюсь при написанні музики. Дев’ять творів я написав на його вірші.

— Хто був ініціатором вашого приїзду до Києва?

— Вірко Балей (американський диригент, композитор українського походження, співдиректор “Київ Музик Фесту”. — І.С.)

— Чи це ваш перший візит в Україну?

— Так, але, на жаль, він дуже короткий — усього три дні.

— Для Києва, а тим більше, для України — то дійсно дуже мало... І все ж, які ваші враження?

— Місто просто чудове — церкви, монастирі, будинки, де перемішані старовина і сучасність, — я із задоволенням гуляв його вулицями.

Я дякую маестро і прошу автограф на згадку. Він охоче підписує: “З найкращими побажаннями. Джордж Крамб”.