"Українська музична газета". 1999. Жовт.-груд.

Юлія Дьяконова

Зупинимось на творах камерних

Як завжди панорама музики, виконаної на "Київ Музик Фесті", була дуже широка і охоплювала понад два століття світової музичної культури — від Йозефа Гайдна до найновіших творів наших сучасників. Також різноманітним був і жанровий спектр — від невеличких п'єс до розгорнутих частин симфонічних творів.

Але докладніше зупинимося на музиці камерній, яку цього року представлено творами сучасних українських композиторів. Можливо, це відображає певну тенденцію у мистецтві, зокрема, у творчості наших співвітчизників. Були виконані твори Г.Гаврилець, Ю.Іщенка, Є.Станковича, С.Зажитька, Л.Юріної, В.Польової, Л.Дичко, А.Загайкевич, С.Луньова та інших. Серед камерних концертів особливо запам'яталися два. Перший з них відбувся 27 вересня у концертному залі Спілки композиторів України. Виконано вокальний цикл "Сходинки" В.Сильвестрова для голосу та фортепіано, Тріо для скрипки, віолончелі та фортепіано (в Україні вперше) та Соната для віолончелі та фортепіано А.Шнітке. Хоча ці твори різні за образним наповненням, драматургією та концепціями, в цілому їх звучання в межах одного концерту сприймалося досить цілісно. Можливо, цьому сприяла спорідненість ідей, думок, особливостей світосприйняття обох митців, об'єднаних однією епохою — "шістдесятництва".

Інший концерт відбувся 1 жовтня у Молодіжному залі Будинку вчителя. Твори різних епох і стилів виконував Державний ансамбль солістів України "Київська камерата" під художнім керівництвом І.Карабиця — незмінного керівника і самого фестивалю. Взагалі "Київська камерата" брала в цьогорічному "Фесті" активну участь. Колектив, безперечно, талановитий і прекрасно зіграний, "Камерата" чудово виступила на цьому концерті під диригуванням "чужої" руки — гостя з Німеччини, скрипаля Олександра Островського. Наш колишній співвітчизник, він уже десять років живе за кордоном і з радістю та зацікавленням прийняв запрошення взяти участь у "Фесті". Чудовий скрипаль, він упевнено почувався і за диригентським пультом. Манера гри Островського-скрипаля емоційна, блискуча і натхненна, начебто передалася Островському-диригентові. Такій манері чудово відповідала і музика, сповнена яскравих контрастів. Загалом програма цього концерту — немовби відбиток основної ідеї "Фесту" — "Українська музика в контексті світової": Сюїта №3 "Античні танці та арія" для струнних О.Респігі, Концерт ре мінор для скрипки і струнних Ф.Мендельсона, "Концертна сюїта" для скрипок І.Карабиця, "Любовна музика" для струнних і литавр та "Сумний вальс" Я.Сібеліуса. Мені вдалося взяти невеличке інтерв'ю в О.Островського:

— Ви вперше берете участь у "Фесті"?

— Так.— Які враження від фестивалю?— На жаль, я не був на інших концертах, тому що досить пізно приїхав, мав багато роботи з оркестром. Але у мене найкращі враження від цього оркестру. При такому напруженому графіку я, відверто кажучи, просто в захопленні від витривалості цих людей.— Чи пов'язуєте свої майбутні плани з "Камератою"?— Безумовно!— А з "Фестом"?

— Не знаю. Це залежить під певних умов. Принаймні у такому вигляді, як було цього разу, навряд чи.— Що саме не задовольняло?

— Навантаження на один оркестр. Цього не може собі уявити людина західного світу. Але я сподіваюся, що все буде краще, ніж зараз.— Напевно, маєте побажання для оркестру, з яким так плідно співпрацювали, і до організації фестивалю?

— Мені було б дуже приємно, якби цей фестиваль і цей оркестр стали б справді міжнародними, так мовити, визнаними у певних колах. Стосовно цього оркестру після переговорів з його керівництвом я намагатимуся надати допомогу.Отже, як показав досвід цього концерту та багатьох інших — співпраця українських музикантів з іноземними — завжди дуже цікава. Це — приємне спілкування, нові знайомства та надії на подальше співробітництво. Тому всі ми з нетерпінням чекатимемо приїзду гостей і на наступний "Київ Музик Фест".