"День". 2001. 10 жовт.

Юрій Харенко:

"До 11 вересня я сприймав концерт зовсім по-іншому" Бесіду вела Вікторія Хоменко

Окрасою "Фесту" став новий витвір композитора Мирослава Скорика Концерт для скрипки з оркестром №3, який автор присвятив першому виконавцеві — відомому скрипалеві Юрію Харенку. Ім'я композитора вже давно відоме широкому колу слухачів не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Про це свідчить той факт, що цієї весни маестро отримав благословення від самого Папи Римського під час перебування того у Львові, і це не дивно. Адже останній з творів Мирослава Скорика — опера "Мойсей" за І.Франком, підтримана Ватиканом фінансово, мав грандіозний успіх у слухачів.

Після концерту нашому кореспондентові трапилася нагода поспілкуватися з Мирославом Скориком та Юрієм Харенком.

— Коли склався ваш творчий тандем?

М.С. Ми з паном Юрієм знайомі давно. Юрій є не тільки давнім другом, а й виконавцем багатьох моїх творів, зокрема, Партит №3 і №6 під час мого перебування у США.

Ю.Х. Мене з Мирославом Михайловичем пов'язують довгі роки творчої та дружньої співпраці ще з часів перебування у Києві. Я дійсно виконував багато творів композитора. До речі, вперше в Україні я презентував його п'єсу “A-R-I-A” для скрипки на цьому ж фестивалі у 1998 році.

— Мирослав Михайлович є автором трьох скрипкових концертів, але два попередні хоча їх і виконували відомі виконавці (Олег Криса та Анатолій Баженов), не мали присвячення. Чому саме Вам присвячено цей твір?

Ю.Х. Мені здається, що композитор дуже сильно відчуває мій стиль, мою техніку виконання, мій загальний настрій та мої власні якості характеру.

М.С. Я повністю підтверджую слова Юрія. Ще хочеться сказати, що якоюсь мірою Концерт є автобіографічним у загальному емоційному стані, але кожен слухач знаходить у творі відголос власних почуттів та думок.

— Чи сподобалось Вам прем'єрне виконання твору?

М.С. Так, я задоволений. Соліст був дуже підготовлений, пройнятий загальним настроєм. Це знайшло відгук слухачів, які сприймали весь концерт з увагою та осмисленням. А це, я вважаю, є найважливішим для композитора — відчуття того, що він пише не тільки для самого себе, а й для слухача.

— Пане Юрію, як Ви сприймаєте цей концерт?

Ю.Х. Концерт дуже складний як технічно, так і емоційно. Мирослав Михайлович написав його за декілька тижнів. Я отримував по сторінці цього твору (у міру його написання) електронною поштою. Останні сторінки я отримав днів за 10 до прем'єри. Що мене вразило? Наявність якогось фаталізму в цьому творі, драматичні й часом трагічні передчуття у фіналі. На той час, коли йшла робота над концертом, у Нью-Йорку стався теракт, його наслідки ми бачимо сьогодні. Тому до 11 вересня я сприймав Концерт в одному тоні, а після — зовсім в іншому. В тому, мабуть, і полягає талант митця — в передчутті світових подій.

Бесіду вела Вікторія Хоменко

ДОВІДКА "Дня". Юрій Харенко народився у Києві, музичну освіту здобув у музичній школі ім.М.В.Лисенка та Київській консерваторії. По закінченні навчання працював у Київській філармонії, де поєднував сольну діяльність з виступами у складі квартету ім.М.Леонтовича. Паралельно викладав у Київській консерваторії. З 1991 р. живе і працює у Нью-Йорку (США). Виступав на провідних сценах країн Східної та Західної Європи, Бразилії, Канади, США з Державним симфонічним оркестром України, брав участь у фестивалях "Vostli Mozart" (Нью-Йорк), "Московська осінь" (Росія), "Victoria International Festival" (Канада) та інших.