"Політика і культура". 2001. 13-19 лист.

Ірина Сікорська

Друге життя

Минуло трохи більше двох років з того часу, як американський професор Крістофер Вольф “відкрив” світові “бахівську” колекцію, що зберігалася у Києві з повоєнних часів та вважалася втраченою з Другої світової війни.

Гості з Відня вперше в Україні (і в світі!) виконали твори з "бахівської" колекції.

Колекції нібито й ні від кого не приховували, проте допускали до неї лише окремих осіб. Їм дозволялося дещо виконувати, але, звичайно, без зазначення "адреси" зберігання скарбів. І ось 4 листопада нарешті був утілений в життя грандіозний за своїм культурним та естетичним значенням проект. На єдиний концерт до Києва чартерним рейсом приїхали добре знані у світі віртуозний Камерний оркестр "Віденська академія" (художній керівник Мартін Хаселбек), який грає на оригінальних барокових інструментах, та призер багатьох європейських конкурсів Віденський камерний хор (художній керівник Йоганнес Принц), історія якого нараховує понад 5 десятиліть.

У першому відділі прозвучали світла, піднесена Увертюра до опери Дмитра Бортнянського "Свято сеньйора" (цей твір — єдиний "неколекційний", проте абсолютно вписався у програму концерту), а також Концерт для скрипки та струнних ре мінор і "Sіnfоnіа grоssо" Йогана Готліба Грауна. Солістом у Концерті виступив Ілля Король (барокова скрипка), який народився у Києві, а останні 5 років мешкає у Відні і є солістом "Віденської академії".

Музика викликала цілий шквал овацій. По-перше, вразило особливе, неповторне звучання оркестру. Нагадаю, що музиканти грали на оригінальних інструментах доби бароко — повністю дерев'яних, де у струнних — замість струн — жили, спеціальні смички, у духових — дерев'яні ж тростини тощо. І тому звук був надзвичайно м'яким, оксамитовим, ніжним. Звісно, тут були й певні складнощі для виконавців: ці інструменти не в змозі довго тримати стрій, щоразу потребують додаткової настройки, звук виникає з певним запізненням, а тому диригентський жест має бути особливо точним і лаконічним. (До речі, одна така скрипка коштує $200 000, але всі інструменти переважно належать самим музикантам.) По-друге — унікальний ансамбль, дивовижна злагодженість оркестру, якої ми давно не чули, — всі виконавці (і, насамперед, соліст), незважаючи на переважно зовсім молодий вік — просто екстра-клас. Нарешті, по-третє, прекрасна музика: Й.Г.Граун (1702(3)-1771), абсолютно невідомий у нас, був блискучим скрипалем і видатним у свій час композитором, улюбленим учнем знаменитого італійця Тартіні. Його творча спадщина нараховує близько 100 симфоній, велику кількість кантат, концертів.

Абсолютно не поступався першому й другий відділ: за диригентський пульт став професор Мартін Хаселбек — відомий в Європі диригент, композитор і видатний органіст. Під його орудою прозвучали дві надзвичайно ефектні кантати Карла Філіпа Емануеля Баха "Святкова музика": "Відкрийся та засвіти" і Гімн "Хваліте Господа" для хору, солістів — Сімоне Кермес (сопрано), Лідія Фірлінгер (контральто), Маркус Шеффер (тенор)та оркестру.

К.Ф.Е.Бах (1714-1788) — син Й.С.Баха. Саме він започаткував публічні концерти, для яких спеціально писав твори, у т.ч. й кантати — хоча ще на біблійні сюжети, але вже абсолютно світські за музикою, дві з яких і представили нам. І тут надзвичайно цікаво було почути, як саме німці виконують німецьку музику. Абсолютно інша культура звуку, надзвичайно точна інтонація... І солісти, і хор розігрували перед нами театралізовані сцени з аріями, речитативами, хоровими й оркестровими епізодами, інструментальними соло — такі собі мініатюрні опери в концертному виконанні. Це справді був високий європейський рівень!

Оплески так довго не вщухали, що музиканти змушені були уривок з Гімну виконати “на біс”. Так що чартерний літак рейсом "Відень-Київ" довелося затримати.

6 листопада(!) ця ж концертна програма з великим успіхом була повторена у Відні. А кращі записи з київського та віденського концертів будуть відтворені на СD. Отже, музичне життя колекції триває!

ДОВІДКА “ПіКу”

З 1945 по 1973 р. колекція рукописів (приблизно 2/3) і друкованих (1/3) видань (загальною кількістю 5 110 одиниць збереження) латиною, німецькою, французькою та ін. мовами музики європейських композиторів ХVII-ХІХ ст. перебувала у фондах бібліотеки Київської консерваторії, а відтоді передана на зберігання до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, де й понині значиться під №441. 3 ініціативи Президента України постановою Уряду вирішено повернути "західну" частину колекції Німеччині, а архіву-музею залишити її фільмокопії для можливості музичного та наукового опрацювання. Частина ж творів, що належать слов`янським композиторам (у т.ч. славетного Максима Березовського), і надалі залишатиметься у Києві. А при архіві-музеї буде створено Науковий центр М.Березовського для зберігання й вивчення спадщини останнього.



© 2004-2005. Все права защищены.
Developed by Treastal.