"Хрещатик". 2002. 8 жовт. №149(2160)

Ігор Савчук

Листи з небуття Видано перший том "Епістолярної спадщини Бориса Лятошинського"

У рамках XIIІ Міжнародного музичного фестивалю "Київ Музик Фест'2002" у Малому залі Національної музичної академії імені Петра Чайковського відбулася презентація першого тому "Епістолярної спадщини Бориса Лятошинського", що містить майже п'ятсот листів Лятошинського та Рейнгольда Гліера. Відомі композитори XX сторіччя поповнили музичну скарбницю не лише національної культури. Борис Лятошинський заснував модерністичну композиторську школу, створивши нові музичні моделі світовідчуття. Серед його учнів — Іван Карабиць, Євген Станкович, Валентин Сильвестров, Леся Дичко... До слова, Гліер був учителем, а згодом і найближчим другом Лятошинського.

Листування тривало півстоліття — від 1914 до 1956 року. Ія Царевич та Мар'яна Копиця, дослідники творчості Лятошинського, майже вісім років розшифровували та впорядковували ці зразки епістолярного жанру. У виданні — понад вісімсот сторінок, третина з них присвячена детальним коментарям і роз'ясненням культурно-історичних подій.

— Ще у сімдесяті роки мій викладач, відомий музикознавець Леніна Єфремова, розповідала нам, студентам, що існують листи Лятошинського,— згадує Мар'яна Копиця. — Але доступ до них закрито, бо документальна їхня правда розкриває соціально-історичні події та позицію певних особистостей, що творили ідеологію тогочасного мистецтва. Та час розставляє все на свої місця. Листи відтворюють складові композиторської творчості. Вони пояснюють, чому митець сприймав світ саме так, зображуючи екзальтований стан свідомості в музичних полотнах. Епістолярії проливають світло і на безпосередні події, які стали поштовхом до створення експресіоністичного стилю.

Лятошинський часто згадує Київ. Бо любив наше місто, його давнє історичне коріння. До кінця днів своїх не мирився з мистецьким невіглаством, яке, власне, перетворило столицю України на провінцію, авторське "місто-болото", де практично неможливо було реалізувати талант. Нині дещо відкрилася завіса над таємничою постаттю композитора. Книга побачила світ завдяки сприянню Головного управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації та Міжнародного доброчинного фонду конкурсу Володимира Горовиця.