“Business Україна”. 1995. Жовт.

Ольга Литвинова.

Чи варто вкладати гроші у мистецтво?

Відповідь на це питання — у недалекому майбутньому, у загальноосвітньому і культурному рівні нашої незалежної держави, про що засвідчили події міжнародного музичного фестивалю “Київ Музик Фест’95”, який проходив вшосте, а незмінним залишилося прагнення вивести вітчизняну музику на світовий рівень, залучити до світових музичних процесів і зайняти там гідне місце. Його організатори — Міністерство культури, Спілка композиторів з Центром музичної інформації — на цей раз не розраховували на спонсорську підтримку і, попри всі складнощі сьогодення (як передбачувані, так і несподівані), здобули справжню перемогу. Свою життєспроможність фестиваль засвідчив популярністю не лише у мистецьких колах — переповнені зали переконують у тому.

Програми концертів включали і традиційну європейську класику, і твори сучасних композиторів різних країн світу (Австралії, Австрії, Великої Британії, Ізраїлю, Італії, Канади, Німеччини, Польщі, Росії, США, Франції, Югославії, Японії). Цікава і сучасна музична мова різних континентів — мова без кордонів, хвилююча і зрозуміла. Зміст творів — це одкровення про найпотаємніше і те, що відомо всім, але викликає бажання висловити свої думки і почуття, свій погляд. Його спектр майже неосяжний у проявах — від поглиблених філософсько-психологічних роздумів до найтривіальніших. І всюди найвищий професійний рівень!

У концертах кожен міг знайти твори за своїми смаками і вподобаннями. Ось деякі з українських творів, написаних у 1994—95 рр.: “Дон Жуан з Коломиї” — інсталяція за творами Л.Захера-Мазоха для балету і камерного ансамблю Олександра Козаренка, “Три молитви до Пресвятої Богородиці” для мішаного хору Богдани Фільц, “П’ять поглядів на країну ГУЛАГ” — сюїта для баяна Віктора Власова, “Пісні кохання” — симфонія-кантата Лесі Дичко, “Возроди мене, утверди” — духовний концерт Михайла Шуха, “Свінг для моєї доньки” — для ансамблю ударних інструментів Олександра Блінова, Симфонія №5 “Потаємні поклики” — для кларнета і камерного оркестру Євгена Станковича. До речі, останній твір композитор написав для французького виконавця Філіпа Кюпера, який блискуче виступив у камерному концерті фестивалю.

Своєрідний малий фестиваль у межах “Музик Фесту” утворили концерти джазової музики. Різні школи і напрямки були представлені сенсаційним концертом джазового квартету Мішеля Порталя з Франції, чудовими виступами співачки Ендрії Аксельрод, Хові Сміта (альт-саксофон), Ніла Крека, Стівена Кроуфорда, Уїльяма Олбрайта (фортепіано) зі США. З успіхом виступили і українські колективи: “Джаз-хорал” Олександра Гебеля з Кривого Рога та вокальний ансамбль “Гама” (художній керівник Михайло Цигуткін) з Дніпропетровська. Прикро було дізнатися, що “Гама”, яка існує більше 20 років і бере участь у престижних концертах в Україні і має схвальні відгуки на виступи за кордоном, ще й досі без певного статусу — існує за рахунок ентузіазму керівника та виконавців. Приємно було почути, що блискучий музикант Олександр Гебель нещодавно удостоєний звання Заслуженого працівника культури України. От і виникають думки щодо недержавних колективів, меценатства, нової концертної політики. До речі, у рамках фестивалю відбулася цікава лекція “Питання музичного менеджменту” Крістіни Тобур (США).

“Київ Музик Фест” має всі підстави для довголіття — це і класичне надбання, багата хорова спадщина, інструментальна та вокальна, і надзвичайно цікаві твори сучасних композиторів, і блискучі виконавські сили, лауреати багатьох престижних міжнародних конкурсів, успішно гастролюючі у різних куточках світу солісти, ансамблісти. Такі міжнародні акції, як “Київ Музик Фест” стверджують думку, що фонди, меценати, які підтримують їх проведення, сприяють розвитку духовності нації, створенню її мистецьких надбань високого кшталту.