“Хрещатик”. 1996. 16 жовт.

Галина Степанченко.

Кантата на тему: “ПОПРИ І ВСУПЕРЕЧ”

Уже сьомий рік восени усі шанувальники і знавці музичного мистецтва чекають і сподіваються на святковий тиждень, який дарує міжнародний музичний фестиваль “Київ Музик Фест”. Висвітлюючи цю подію, музикознавці та журналісти обов’язково вживали вже звичні словосполучення: “попри всі негаразди, всупереч економічно складній ситуації фестиваль відбувся”. Нинішнього року ситуація склалася зовсім унікальною: до останніх днів перед відкриттям “Фесту” коштів не було зовсім — ні на оплату готелів, ні на оренду залів, ні на гонорар виконавцям. Афіші й зовсім скромненькі буклети в обмеженій кількості з’явилися у переддень. І навіть за таких умов “Київ Музик Фест’96” відбувся!

Хоча був чи не до сліз “камерним”: лише один симфонічний концерт, два хорові, один — оркестру народних інструментів, один — ансамблю ударних, решта — камерні, з яких шість програм підготувала “Київська камерата”. У своїй більшості артисти погодилися виступати без оплати — це в той час, коли вони місяцями не отримують заробітної плати у своїх колективах. Насамперед спрацювала мистецька солідарність і ще — велике бажання, щоб “Фест” — перший міжнародний музичний фестиваль в Україні — вижив, адже лячно було втратити те, що за сім років було набуто. А це — авторитет у світі, престижність бути учасником “Фесту”, просто людські контакти. А ще лякали втрати в музичному житті України — не відбувся “Міжнародний форум музики молодих”, який зібрав 200 зарубіжних заявок у цьому році. Не розрахувалися з виконавцями “Музичних прем’єр сезону”, унікальність якого — у прем’єрному виконанні творів. Ця тенденція зловісна для нашої культури в цілому.

Музичний директор фестивалю Іван Карабиць сказав на заключному концерті “Фесту”: “Ми мали тиждень свята, звучала прекрасна музика, були повні зали. Цим самим “Фест” ствердив свою життєздатність!..”.

Адже прекрасним набутком “Фесту” було поєднання в програмах сучасної української музики та зарубіжної. Так, у першому концерті наш видатний сучасник Валентин Сильвестров, творчість якого знають у всьому світі, композитор, чиє ім’я представляє музичну еліту сучасної України, відкрив слухачам багатий світ людських роздумів над вічними проблемами буття у своїй кантаті на вірші Дж.Кітса “Ода солов’ю”. Твір вразив своєю пронизливою інтонацією, майстерним зіставленням інструментального тла та звучання голосу і фортепіано. А “Київська камерата” виявилася тонким інтерпретатором цієї рафінованої, вишуканої музики.

Новими барвами заграла в концертах “Київської камерати” творчість Бернарда Рендса, Дьйордя Лігеті, Августи Ред Томас. Вірко Балей, диригент, що підготував цей концерт, показав себе блискучим знавцем сучасної музики. В інтерпретації твору Тана Дуна (США) “Коло з чотирма тріо, диригентом та аудиторією” були прекрасно виявлені... акторські здібності диригента, який у цьому інструментальному “театрі” був активним режисером, диригентом і виконавцем.

Сьомий “Фест” мав кілька значних творчих явищ, бо й сам став Подією в нашому шаленому скрутному житті.

Два хорові концерти — хору “Київ” та капели “Думка” — зібрали чи не найбільше слухачів... У костьолі Святого Олександра яскраво і незабутньо прозвучала духовна музика XX століття. Ми стали свідками прем’єр Юрія Алжнєва “Святий тобі, Господи”, Віктора Степурка — хоровий концерт пам’яті Миколи Леонтовича, Дж.Тавенера “Святий Боже”, Р.Твардовського “Алилуя”... Хор “Київ” (диригент Микола Гобдич) ще раз показав свою майстерність, вміння донести глибину і значущість духовних творів сучасних композиторів. Уславлена капела “Думка” (художній керівник і диригент Євген Савчук) повернула слухачам масштабний епічний твір Лесі Дичко — ораторію “І нарекоша ім’я Київ”. Вона не звучала з 1981 року і тепер, після прекрасної інтерпретації — поєднання динаміки драматургічного розвитку з експресією виконання — ораторія знову зайняла належне, гідне місце в хоровій музиці кінця XX століття.

Цікавинкою “Фесту” була презентація збірки фортепіанних творів українських та американських композиторів, яку провів музичний директор “Фесту” та продюсер збірки Іван Карабиць.

Гостями “Фесту” цього року були американська піаністка Марія Цісик та композитори Джефрі Бейкер, Дерел Хенделл, диригент Рафаел Адлер. Кожний зробив прекрасний подарунок учасникам та слухачам “Фесту”. Приміром, Марія Цісик — маловідомі твори української діаспори, Джефрі Бейкер — симфонічний твір (філософське осмислення загальнолюдських тем Добра і Зла)... Ще на “Фесті” були блискучі виступи ансамблю ударних “Аrs Nоvа”, а також трубача з Німеччини Едварда Г.Тарра, віртуоза-кларнетиста з Франції Жана-Луї Рене. Продемонстрував високу майстерність інструментальний ансамбль “Соntinuum” з США... Багато теплих слів заслуговують і українські виконавці, диригенти — В.Матюхін, В.Сіренко. На заключному концерті порадував слухачів талановитим дебютом на фестивалі молодий диригент Кирило Карабиць...

“Фест” відбувся, і глибока дяка усім тим, хто підтримав його. Великі зусилля доклали Центрмузінформ, Спілка композиторів, Посольство США в Україні, меценати — Іванна та Мар’ян Коць.

Висока майстерність виконання, повні зали, благородство виконавців та підтримка друзів дають усі сподівання, що і Восьмий “Фест” відбудеться!