“Хрещатик”. 1997. 14 жовт. №154 (1391)

Надія Некрасова.

Один за всіх?

Закінчився найбільш представницький і значущий для сучасного українського музичного мистецтва форум — Восьмий міжнародний фестиваль “Київ Музик Фест”.

Йдучи шляхом випробувань, фестиваль довів свою життєздатність і необхідність, проте суттєві метаморфози, які зазнав він “з об’єктивних причин”, викликають серйозні занепокоєння. Виконавши свою історичну місію фундаторів і спонсорів заходу, відійшли в тінь численні представники української культури зарубіжжя, вітчизняні меценати здебільшого віддають перевагу культурі матеріальній, а не духовній, підтримуючи конкурсанток на звання самої-самої.., а мистецтво, замість того, щоб вимагати жертв, поступово перетворювалося на саму жертву. Отже, з обставин, що склалися, було знайдено вихід, “достойний” мудрості відомого царя, — об’єднати в межах міжнародного фестивалю “Київ Музик Фест” щорічні музичні акції: “Міжнародний форум музики молодих” та “Музичні прем’єри сезону”... Власне, чому платити дорожче, якщо вже винайдена формула — “три в одному”?

Що саме дивне — фестиваль відбувся! І були цікаві враження та справжні відкриття — вражаючий своєю майстерністю і артистизмом камерний оркестр “Лік домер” з Донецька (художній керівник і диригент В.Івко), струнний квартет “Каприс Плюс” (Київ), концерт лауреатів та дипломантів ІІ Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті В.Горовиця, виступ джазового вокально-інструментального ансамблю “Дайджест” з Санкт-Петербурга і змагання у виконавській майстерності ансамблів ударних інструментів — “Аrs nоvа” та “ Парад віртуозів”. Незабутній вечір подарували слухачам, що переповнювали зал “Українського дому”, музиканти з Франції — дивовижний за ансамблевою злагодженістю Квартет Ізаї. Вихованці Паризької консерваторії, володарі перших премій найпрестижніших міжнародних конкурсів як солісти-виконавці, вони стали справжніми лицарями камерної музики, із захопленням віддаючись гармонії співтворчості. Вишуканий смак, неповторна манера виконання, позбавлена зовнішньої ефектності, проте спрямована на глибоке проникнення в смисл звукообразів Бетховена, Брамса, Дютійє, і, понад усе, чарівне благородство звучання, що свідчить про справжній артистизм. Міжнародне визнання колективу, який гастролює в Японії, США, Ізраїлі і по всій Європі, підтверджено і першою премією на конкурсі струнних квартетів у м.Евіані (Франція), де саме цей колектив став першим французьким ансамблем, який отримав цю престижну премію.

Гійом Сютр (1 скрипка), Люк-Марі Агера (2 скрипка), Мігель да Сільва (альт) та Марк Коппей (віолончель) — яскраві особистості, кожна з яких сформувалася духовно і професійно цілком самостійно, але справжнім покликанням їх стала робота в ансамблі. Можна лише позаздрити їхнім учням у Національній консерваторії Паризького регіону, де музиканти ведуть спецклас струнних квартетів.

За зустріч із справжнім Мистецтвом та його Майстрами хочеться щиро подякувати спонсорові концерту — Французькій асоціації підтримки мистецтв Міністерства закордонних справ.

У розмаїтті концертних програм “Фесту” на цей раз домінувала українська музика. Прозвучало понад сто творів композиторів усіх поколінь, відбулися прем’єри спеціально написаних для цього форуму хорових і камерних, симфонічних і концертних опусів. Відкриття фестивалю ознаменувалося першим виконанням симфонії-балету В.Губаренка “Liebestoо” (“Кохання і смерть”). Твір вражає, насамперед, енергією, надзвичайною концентрацією емоцій, могутнім випромінюванням думки-почуття, що розгортається до масштабів загальнолюдської драми, щоб розквітнути красою інтимного звіряння. Присвячений диригентові симфонічного оркестру Національної радіокомпанії України В.Сіренку, цей твір був блискуче виконаний колективом оркестру, який усі роки життя фестивалю був разом із ним.

Державний камерний ансамбль “Київські солісти” під орудою його художнього керівника Б.Которовича, який органічно поєднує в собі якості сучасної ділової людини з покликанням митця, продемонстрував зростаючу майстерність, вміння розкрити композиторський задум. Дві прем’єри — концертино для фортепіано й камерного оркестру “Зникаючі образи” Ж.Колодуб та композиція “Шлях і кроки” для скрипки і камерного оркестру Є.Станковича* — стали серйозним творчим випробуванням для молодого колективу. Обидва твори присвячені авторами їх першим виконавцям — Є.Басалаєвій (фортепіано) і Б.Которовичу (скрипка).

Зарубіжне музичне мистецтво цього року було представлено значно скромніше і сприймалося скоріше як інкрустація, легкий декор, що прикрашає, але не визначає сутності. Так, цілком природно, що великий інтерес слухачів викликали виконання “Історії солдата” І.Стравинського Державним ансамблем солістів України “Київська камерата” під керуванням молодого диригента Кирила Карабиця, який стрімко і впевнено долає сходинки професійної майстерності, вечір польської музики (твори К.Шимановського і М.Карловича) та виступ диригента із США П.Полівника, який продиригував програмою з творів австрійських та американських композиторів, і шведського музиканта Н.Еклунда (труба), який взяв участь у заключному концерті фестивалю.

Так, якщо сьогодні ми можемо собі дозволити лише один фестиваль серйозної музики, будьмо ж всі за цього одного, щоб не втрачати завойоване.