“Україна музична’98”: Альманах. К., 1998

Ольга Кушнірук.

Восьмий “Київ Музик Фест”

Among the multi-faceted festival palette of the capital, the honorable position is, by right, occupied by the annual international “Kyiv Music Fest” — representative forum of modern music. Founded by the Union of Composers of Ukraine with the small financial assistance of the Ministry of Culture and Arts of Ukraine this time it was held for the eighth time.

Серед багатогранної фестивальної палітри столиці почесну по праву позицію займає щорічний міжнародний “Київ Музик Фест”, представницький форум сучасної музики, започаткований Спілкою композиторів України за невеликої фінансової допомоги Міністерства культури і мистецтв України, цього разу він проводився увосьме.

Порівняно з попередніми відчувалось певне зниження планки після потужного старту перших “Фестів”. По-перше, мало була представлена сучасна зарубіжна музика. Правда, серед найяскравіших вражень — прем’єра в Україні Концерту для фагота з оркестром (1997) австрійця А.Блешінгера у виконанні американського музиканта Джорджа Сакакіні та “Камерати” під орудою маестро Пола Полівника (США).

По-друге, і як наслідок першого, програми концертів заповнювалися вітчизняними творами не завжди високої художньої якості. Навіть з організаційного боку трапився недогляд, неприпустимий для фестивалю зі статусом міжнародного. На одному з камерних концертів (що тривав близько чотирьох годин!) знеможена публіка поступово залишала зал, тоді як ведуча сухувато-коректно благала: “Зачекайте! Концерт ще не закінчився”.

У хоровому жанрі, генетично важливому для української музики з-поміж усіх композицій вибудованістю драматургії, змістовою насиченістю, зрештою катарсисом, виділилась “Стражденна мати” (1996) харків’янина А.Гайденка, присвячена пам’яті жертв Голодомору 1933 року. Полонила увагу слухачів наспівністю частина з кантати-поеми “Хай святиться ім’я Твоє” (1992) В.Мужчиля (Дніпропетровськ). Запам’ятався і ритмічно вигадливий, цікавий тембровими ефектами, сповнений стихії народного гуляння “Соnсеrtо-strumеntаlе” (1996) В.Зубицького.

На нашу думку, значний позитивний момент цьогорічного “Фесту” — насолода від спостереження за творчим процесом його прекрасних виконавських сил. Левову частку на фестивалі зайняли концерти камерної музики, виконавчим стрижнем яких традиційно стали виступи Державного ансамблю солістів України “Київська камерата” (керівник В.Матюхін). Цей колектив підготував чотири сольні програми, низку творів у збірних концертах. Його творчі удачі — Симфонія А-dur К 201 (1774) Моцарта, “Проста симфонія” (1934) Б.Бріттена, камерні симфонії — №3 (1985) В.Зубицького і №4 “Пам’яті поета” (1987) Є.Станковича, зухвало-дотепна п’єса американця Рассела Пека “Dоn’t Тrеаt Оn Ме” (“Не діставай”, до речі, повторена “на біс”) і особливо театралізована постановка “Історії солдата” І.Стравинського (одна з вершин “Фесту”).

Гідним партнером “Камерати” виявив себе камерний оркестр “АRСНІ” (створений 1991, дир.І.Андрієвський), який, у порівнянні з попередніми роками, значно додав у професійному виконавстві. Чого варте, наприклад, представлення вже хрестоматійної, проте потребуючої глибини “Музики для струнних, ударних...” (1936) Б.Бартока. Змістовний прорив у нову музичну площину — стримано романтичний Фортепіанний концерт (1996) І.Щербакова в інтерпретації львів’янина Й.Ерміня у співдружності з “АRСНами” став своєрідним відкриттям Восьмого “Київ Музик Фесту”, а водночас — небуденним явищем сучасної української музики.

При підтримці Французького культурного центру в Україні із сольним концертом (Бетховен, Брамс, Дютійе) чудово вписався в контекст фестивалю знаний у Європі Квартет Ізаї, лауреат першої премії конкурсу струнних квартетів (1988, м.Евіан, Франція). Коло учасників витонченою, віртуозною грою прикрасили піаністи О.Колтаков (Харків), О.Рапіта (Львів), Юджі Кітано (Японія), київський фаготист Т.Осадчий, трубач зі Швеції Ніклас Еклунд, люб’язно брали участь співаки Людмила Давимука і Валерій Буймістер.

Під час фестивалю в кулуарах вдалося записати враження фахівців — музикознавців, композиторів, виконавців.

В.Зубицький, композитор (Київ):

— На мою думку, цьогорічний “Фест” нагадує пленуми СКУ, багато було представлено слабких творів, а через це, погодьтеся, втрачається художній рівень, стало менше симфонічних концертів. Правда, порівняно із ситуацією на Заході, тут поки що не відчутно естетичного диктату.

С.Зажитько, композитор (Київ):

— Слабке місце фестивалю — відсутність його концепції, як на макрорівні, так і на рівні драматургії окремих концертів. Мені здається, що така (закостеніла, з містечковими інтересами!) форма проведення “Фесту”, де виконується все, що хто запропонує, не просто неперспективна, але своє віджила.

В.Мужчиль, композитор (Дніпропетровськ):

— Маю побажання до організаторів. По-перше, аби більше залучати до програм твори композиторів з інших міст України. По-друге, коли виконується на “Фесті” окрема частина того чи іншого твору, це не дає можливості зрозуміти задум його автора. Тому для повного уявлення необхідним є, наголошую, цілісне виконання.

Л.Матвійчук, композитор (Київ):

— Мені бракувало на “Фесті” масштабних полотен — симфонічних і особливо хорових. Не секрет, хоровий жанр для української музики не випадкове явище, а генетичне, що має давні і глибокі традиції.

Б.Фільц, композитор (Київ):

— Це прекрасний фестиваль! Широко була показана українська музика, запам’яталися хорові концерти. Я особисто дуже задоволена виконанням мого Фортепіанного концерту талановитою львівською піаністкою, лауреатом кількох конкурсів Оксаною Рапітою.

О.Цалай-Якименко, кандидат мистецтвознавства (Полтава):

— Стилістика сучасних творів складна і значною мірою потребує від музикантів виконавської режисури, шкода, але цього бракувало. Як бракувало і праці над інтонаційною стороною, особливо стосовно унісонів. Інколи відчувалось, що твір просто недовчений.

А.Муха, професор, доктор мистецтвознавства (Київ):

— За висловом А.Ешпая, найсумніше те, якщо в музиці немає музики. На мою думку, загальна тенденція Восьмого “Фесту” — повернення до Музики! На жаль, вдалось побувати не на всіх концертах. Одначе серед почутого назву небуденні твори, що повною мірою можуть бути репертуарними — Концерт-триптих (1996) І.Карабиця та симфонія-балет “Кохання і смерть” (1997) В.Губаренка, композиції 70-х рр. — камерні симфонії В.Зубицького (№3) і Є.Станковича (№4), його ж “Елегія пам’яті С.Людкевича”.

І.Андрієвський, керівник камерного оркестру “АRСНІ”, погляд виконавця:

— Вперше на “Фесті” наш колектив виступив з двома сольними програмами. Була напружена і копітка праця, але велике задоволення отримуєш потім, коли бачиш переповнений зал. Позитивний момент цьогорічного фестивалю — його підготовлено своїми силами, без західних світил, і те, що він добре пройшов, свідчить про високий рівень українських музикантів. Думаю, він саме та віха, яка може бути початком нового злету “Київ Музик Фесту”.

В.Грабовський, музикознавець (Дрогобич):

— “Фест” змінюється, демократизується, з’являється музика для народних інструментів. Добре показав себе оркестр домристів з Донецька, але хотілося б більше експерименту у тембровому відношенні (поєднання домри з іншими інструментами). Враження від перших днів — маю жаль, що у вокальних творах композитори мало звертаються до української поезії, де є багато чудових зразків.

І.Голубов, композитор (Одеса):

— Хороший спогад залишив оркестр “Лік домер”. Особливо цікаво сприймалися твори, написані спеціально для цього колективу (О.Некрасов, В.Стеценко, М.Шух, Є.Мілка). Правда, з погляду сприйняття слід було урізноманітнити програму, оскільки цілий концерт чути одну темброву барву важко.

Приємно констатувати, що очікуване свято — Восьмий “Київ Музик Фест” — відбулось, незважаючи на не надто оптимістичний настрій (пов’язаний з фінансовими труднощами в його організації), що панував на прес-конференції. Поряд із справжніми злетами (виконавськими, композиторськими) були й невдалі, слабкі твори. Але ж хіба не в такому різнобарв’ї, строкатості, контрастах, зрештою, криється суть живого мистецького процесу? Саме так і виявляється глибоке, вистраждане, за назвою одного з фестівських творів “Аusgesetzt аuf dеn Веrgеn dеs Herzens...”.





© 2004-2005. Все права защищены.
Developed by Treastal.