"Музика". 1993. №1

(друкується з редакційними скороченнями)

Богдан Сюта

"Київ Музик Фест'92"

Нинішній міжнародний музичний фестиваль в Україні, який за три роки встиг зарекомендувати себе щонайліпше, примітний ще й тим, що в його рамках уперше проходив форум творчості молодих, а також конкурс композиторів імені Іванни та Мар'яна Коць (ініціатором виступає Асоціація дослідників Голодомору-геноциду 1932—1933 років).

У концертах звучала камерна, симфонічна, хорова, духова й поп-музика (виступ американської групи "Weekend wages", яка скоріше виконує кантрі). До симфонічних програм увійшли 27 творів переважно сучасних авторів, хоча була представлена й класика ("Stabat Mater" Дж.Россіні, композиції М.Бруха, Дж.Гершвіна, Е.Елгара, С.Рахманінова, М.Равеля, І.Стравинського, П.Чайковського). Доробок українських митців — з нашої держави та з-за кордону — органічно поєднався на симфонічних вечорах зі зразками європейської та американської музики.

Слухачі мали змогу почути лірико-психологічну симфонічну елегію "Ворзель" Л.Грабовського (до речі, один із небагатьох випадків, коли його твір виконано на Україні майже одночасно з закордонною прем'єрою) і філософську, драматичну, глибоко національну музику Першого скрипкового концерту Вірка Балея зі США (соліст Ю.Мазуркевич). Прозвучали також опуси їх американських колег Джона Ентоні Леннона ("Spectra") та Ловелла Лібермана (Фортепіанний концерт). Привернув увагу чудовий твір Джона Адамса "Вчення про гармонію" (1985). Його три частини промайнули на одному диханні перед завороженим залом: глибока за думкою музика постала у вишуканій оправі соковитої гармонії та блискучого оркестрування.

Із хвилюванням спостерігав за реакцією українських слухачів і автор "Локальної музики" Вальтер Ціммерман (Німеччина). Відомий збирач і знавець фольклору, він втілив у композиції ідею національної ментальності свого народу. Двочастинний симфонічний лендлер, побудований за принципом черговості танцювальних колін (із використанням техніки американського мінімалізму) дійсно може дати уявлення і про спосіб мислення населення певної місцевості (перша частина "Phran") і про конкретні форми його вираження (друга частина "Topan").

Не менш цікавий доробок представили на фестивалі митці з України. Уже в першому симфонічному концерті був виконаний великий кантатно-ораторіальний твір І.Карабиця на слова Катерини Мотрич "Молитва Катерини" (авторка слів виступала і як мелодекламаторка). Його задум та натхнення й неординарне втілення (оркестр, дитячий хор, мелодекламація, елементи театралізації) засвідчили активний і плідний пошук на терені сучасної української музики.

Прозвучали вже відомі нашому слухачеві Симфонія №5 В.Сильвестрова й симфонічна фреска "Київська Русь" О.Канерштейна. З цікавістю очікувалося перше виконання П'ятої симфонії Л.Колодуба, але автор зняв її за день до прем'єри.

Багато неординарних і талановитих опусів, зокрема й зарубіжних авторів, відібрані як кращі на Другому конкурсі композиторів імені Іванни та Мар'яна Коць. Привернула увагу надзвичайною складністю гармонічного письма, контрапункту й майстерним використанням тембрів інструментів (згадаймо блискуче соло ударних у виконанні Л.Крищенка) симфонія "Pro memoria" Г.Ляшенка; вельми своєрідний щодо драматургії й форми вокально-симфонічний твір "Threnody" З.Багінського (Польща, третя премія). Та все ж, на мою думку, найяскравіше показав себе В.Бібік у поемі "Плач та молитва" (друга премія), що вражає трагічною силою почуттів. Спеціальну нагороду молодому композиторові одержала Г.Овчаренко за "Обпалену мальву". Перша премія присуджена не була.

Необхідно окремо відзначити майстерність виконавців. Це колективи симфонічних оркестрів Київського академічного театру опери та балету імені Т.Г.Шевченка (диригент В.Кожухар), Держтелерадіомовної компанії України (В.Сіренко), Київської консерваторії ім.П.Чайковського (Р.Кофман), Київського дитячого музичного театру (І.Палкін) та Дніпропетровської філармонії (В.Блінов), які підготували програми на високому мистецькому рівні. З вдячністю назвемо також гостей-диригентів В.Балея (США) та Т.Кучара (Австралія), дитячий хор Спеціальної музичної школи-десятирічки імені М.В.Лисенка (керівник Е.Виноградова) та хор імені П.І.Майбороди Держтелерадіомовної компанії України (В.Скоромний).

У концерті хорової музики нові твори Ю.Алжнєва, В.Степурка, Б.Фільц та інших авторів вдало інтерпретував дитячий хор Держтелерадіомовної компанії України (керівник Т.Копилова). Окремо наголосимо високу майстерність камерного хору "Київ" Українського центру мистецтв (керівник М.Гобдич). Здавалося навіть, що складна Літургія №2 Лесі Дичко під силу тільки йому... Очевидно, одного хорового концерту в костьолі Святого Миколая для фестивалю замало. Сподіваємося, що наступного року це чудове мистецтво України буде представлене гостям у всій своїй величі.

А от камерних концертів за вісім фестивальних днів відбулося чотирнадцять. Як бачимо, ця музика й далі посідає у творчості композиторів — українських і зарубіжних — провідне місце. Хоча концерти проходили вдень, зали були повними, а на двох останніх — переповненими.

"Форум музики молодих" познайомив із доробком авторів з України, колишнього СРСР, Європи та Америки. Відразу ж відзначу в камерному жанрі нашу композиторську молодь. У першому концерті прозвучала "Aria passione" для камерного оркестру І.Щербакова — твір яскравий і гостро експресивний. Глибина задуму розкривається в активному симфонічному розвиткові, трактуванні голосу як інструмента в кульмінації та проникливого "голосу" солюючої віолончелі. Однак цей безумовно талановитий опус трошки програв у сприйнятті через певну неврівноваженість форми і драматургії.

Багату фантазію виявив В.Рунчак у "Homo ludus" для флейти та фортепіано. Не менш багатообіцяючим композитором показав себе й М.Ковалінас у "Концертино—1991" для фагота й дев'яти віолончелей.

Поміж інших камерних творів зарубіжних авторів цікавою видалася композиція Гоце Коларовскі "Розспіви", де використані елементи народних наспівів Македонії.

У фестивальних концертах уперше був виконаний Диптих для струнних М.Скорика. Прозвучав також новий твір В.Губи "Вісім трагічних картин" для струнного тріо, навіяний жахливими реаліями Голодомору 1932—33 років в Україні.

Прозвучало в концертах багато сучасної та класичної музики: Л.Бернстайна, К.Дебюссі, Г.Малера, В.А.Моцарта, Р.Штрауса та ін. Виконавцями були Камерний оркестр Київської організації Спілки композиторів України, ансамбль солістів "Київська камерата", артисти "Товариства молодих виконавців", Київський камерний оркестр, чудові солісти-інструменталісти. Серед них такі майстри, як світової слави органіст та композитор Т.Брандмюллер, саксофоніст із США М.Леонард, віолончелістка М.Чайковська, скрипаль Е.Ідельчук, кларнетисти П.Ахонен (Фінляндія) й Г.Свімберг (Бельгія), оригінальні піаністи Ю.Осінчук (США) та Е.Ф.Н'Кау (Франція).

Ще одна характерна особливість фестивалю — відродження традицій духової музики. Два концертні виступи просто неба Державного духового та оркестру Національної гвардії України показали слухачам багаті можливості цього виду творчості.

Фестиваль своїми художніми потенціями сягнув значних висот, і можна лише порадіти за авторів, виконавців та організаторів, котрим вдалося здійснити задумане на такому рівні. Сподіваємося, що українське музичне свято "Київ Музик Фест" посяде гідне місце серед престижних європейських фестивалів, таких як "Варшавська осінь", "Віденське музичне літо" чи "Празька весна".