ВРЯТОВАНІ ШЕДЕВРИ





ФЕСТIВАЛI
ПУБЛIКАЦIЇ







Завдяки самовідданій копіткій праці архівістів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України світовій культурі було повернуто унікальну колекцію творів західноєвропейських композиторів ХУІІ-ХУІІІ ст. - так званий "Архів Баха", -який донедавна вважався втраченим під час Другої світової війни.

У серпні 2000 р. було підписано Угоду між ЦДАМЛМ України, Національною музичною академією України ім. П. І. Чайковського, Архівом Баха у Лейпцігу, Академією Співу у Берліні та Музичним факультетом Гарвардського університету про співробітництво в забезпеченні збереження, опрацюванні та використанні унікальної колекції.

У січні 2001 р. було прийнято рішення Уряду України щодо повернення колекції до ФРН.

І хоча незабаром київський "Архів Баха" має повернутися до законного власника, він належить світовій культурі. Розпочато наукове опрацювання і використання його музичних раритетів.

Реалізація пропонованих проектів можлива лише за умови об'єднання зусиль багатьох спеціалістів з історії європейської музичної культури ХУІІ-ХУШ ст.

Тож незалежно від місця зберігання "Архіву Баха" запрошуємо до співпраці усіх зацікавлених фахівців.

Інформація в Інтернеті:
http://www.scarch.kiev.ua/News5/Bach.ua.html

I. Архів родини Бахів: Зведений каталог

Автори проекту: Ігор Юдкін, завідувач відділу культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства

Лариса Івченко, науковий співробітник сектору нотних видань Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, кандидат мистецтвознавства

Найцінніший масив документів колекції містить твори представників родини Бахів. Загальна кількість виявлених рукописів і стародруків складає 600 облікових одиниць.

Фактичний обсяг музичних творів зібрання перевищує 2000 найменувань з огляду на те, що окремі одиниці містять кілька творів.

У ЦДАМЛМ України здійснюється наукове описування цих унікальних джерел за міжнародним дескриптивним стандартом.

Серія каталогів, що готується вперше в історії колекції, має таку структуру:

1. Вільгельм Фрідеман Бах (1710-1784).
Рукописи і видання у фонді № 441.
Проведено атрибуцію пам'яток; складено первісні описові статті на 50 позицій.


2. Карл Філіпп Емануель Бах (1714-1788).
Твори для клавіру соло у фонді № 441.
Описано понад 300 творів; підготовлено комп'ютерний набір понад 140 позицій каталоги.

3.Карл Філіпп Емануель Бах (1714-1788).
Каталог-автограф 1772 р. творів для клавіру соло (факсимільне видання, розшифровка та коментарі), ідентифіковано 168 позицій каталоги.

4.Карл Філіпп Емануель Бах (1714-1788).
Концерти та сонатіни для клавіру у супроводі інших інструментів у фонді № 441.
Складено первісні описові статті на бл. 100 позицій.

Попереду - копітка робота з ідентифікації почерків і філіграней більшості рукописів; подальша атрибуція; уточнення дат, редакцій тощо.

Публікація каталогів колекції внесе істотні корективи у світову музичну бібліографію, доповнить муззичний репертуар новими достовірними джерелами, поверне світові деякі шедеври, що досі вважалися втраченими (зокрема, синів Йогана-Себастіана Баха).

II. Нововідкриті пам'ятки музичної культури з "Архіву Баха": Публікація і популяризація Автори проекту:

Ігор Юдкін, завідувач відділу культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства Лариса Івченко, науковий співробітник сектора нотних видань Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, кандидат мистецтвознавства У складі колекції виявлено масив творів - переважно XVIII століття, - які вважалися загубленими або сумнівними щодо авторства. До них належать, передусім, твори синів Й. -С. Баха - К.-Ф.-Е. та В.-Ф. Бахів, родини Бенди, Гассе, Вагензейля, Телемана. Зокрема, виявлено велику кількість кантат Телемана, про виконання або публікацію яких досі немає жодних свідчень. Крім того, у фонді знайдено велику кількість анонімів та творів сумнівної атрибуції, для визначення авторства яких потрібна спеціальна експертиза з попередньою науково- пошуковою роботою, яку можна провести у співпраці з архівними і бібліотечними музикознавчими центрами світу.

У деяких випадках йдеться про твори відомих авторів, які потребують уточнення назви, номерів за відомими каталогами. Крім того, до числа творів сумнівної атрибуції належать також ті, що написані у XVI столітті (композиторів Агрікола, Ассола, Лассо, Палестріна та ін.) та у XVII ст. (Беневоллі, Манца, Шульц, Аллегрі, Галл, Бассані, Бібер, Граціані, Федделлі та ін.), які, ймовірно, ніколи не виконувалися (за винятком хіба що прем'єри).

Увесь зазначений масив нотних текстів потребує спеціального дослідження та професійної підготовки до виконання.

Пропонуємо:
  • Створення спеціального Web-сайту в Інтернеті, де б систематично подавалася інформація про нововідкриті твори колекції та стан їхнього опрацювання;
  • Організацію серії історичних концертів в Україні і за кордоном;
  • Започаткування серії концертних програм, що поширювалася б через Інтернет під умовною назвою "Музика, яка мовчала століття".
Звертаємося до музикознавців, а також до видавництв, зацікавлених у публікації нововиявленої музичної спадщини.

III. Центр музичної славістики ім. Максима Березовського

Автори проекту: Юрій Кулініч, директор архіву-музею, заслужений працівник культури України; Михайло Ходоровський, заступник директора архіву-музею, кандидат історичних наук; Іван Карабиць, керівник Центру музичної інформації Національної спілки композиторів України, композитор, професор Ігор Юдкін, завідувач відділу культурології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства Лариса Івченко, науковий співробітник Сектора нотних видань Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, кандидат мистецтвознавства У фонді № 441 міститься значна кількість творів композиторів слов'янського походження переважно XVIII ст., у тому числі - рукописів і раритетних першодруків Максима Бєрезовського (22 твори). Виявлено твори композиторів, діяльність яких була пов'язана з осередками культури в Петербурзі, Відні, Варшаві, Празі.

Враховуючи специфічні "діаспорні" обставини діяльності українських та інших композиторів слов'янського походження цієї епохи, віднайдені матеріали дають унікальну можливість зібрати розпорошені документи для відтворення яскравої панорами музики слов'янських народів доби Просвітництва.

Першим кроком на шляху до створення при ЦДАМЛМ України Центру музичної славістики ім. Максима Бєрезовського став ремонт виставочних залів, уможливлений завдяки допомозі Гуманітарного Інституту Паккарда (США) за сприяння Українського наукового інституту Гарвардського університету. Сподіваємося, що створюваний Центр зможе провести:
  • виявлення, опис, атрибуцію, дослідження та підготовку до друку раніше невідомих творів українських композиторів XVIII ст. , передусім М. Бєрезовського, Д. Бортнянського, В. Ревуцького;
  • обстеження й редакційну підготовку творів чеської музичної діаспори з фонду № 441 - Бенди (родина композиторів), Душека, Ваньгала, Стаміца, Фільца, Камеля, Ріхтера, Кожелуха, Гіровця, Рейха, Маша, Неруди, Патеріца, Мислівечека, Йєлінека (Гелінека), Вагензейля, Зеленки;
  • опрацювання й редакційну підготовку творів представників польської культури - Ельснера, Горжицького, Ставінського.
У фонді № 441 віднайдено рукописи й раритетні публікації композиторів Галуппі, Лотті, Сарті, Маніфредіні, ДаЛолліо, Рігіні, Рейхардта, ЛаТроба, Дробіша, Раупаха, імена яких пов'язані з процесом становлення професійної музики в Україні. Показово, що саме ці імена репрезентовано у славетній колекції Розумовського, що зберігається в Національній Бібліотеці України ім. В. І. Вернадського. Чимало творів цих авторів уперше виконувалися саме в оркестрах українських дідичів і є невід'ємними компонентами так званої садибної культури XVIII ст. Як документи цілісного історико-культурного процесу вони потребують спеціального опрацювання та впровадження до наукового обігу.

Для концентрації творів окресленого кола авторів та їх належної атрибуції Центр зацікавлений у налагоджені обміну копіями документів. Звертаємося до архівів музичних центрів Європи, зокрема, Болонської музичної академії, Британського музею, Паризької консерваторії, музикознавчих осередків Флоренції, Відня, Праги.

З огляду на те, що окремі твори (Березовського, Галуппі) потребують реставрації та реконструкції, тобто, відтворення окремих голосів партитури, запрошуємо до співпраці провідних композиторів.

Одне із завдань центру - надання іформації видавничим та концертним організаціям. Тож ласкаво просимо до участі у проекті творчі колективи, що пропагують музичну спадщину.

IV. Міні-Фест "Віднайдені шедеври"

Автор проекту: Іван Карабиць, керівник Центру музичної інформації Національної спілки композиторів України, композитор, професор

Проект передбачає організацію низки фестивальних заходів - міні-Фест "Віднайдені шедеври" - під егідою авторитетного музичного фестивалю "Київ Музик Фест".

Міні-Фест - це:
  • Монографічні концерти, присвячені окремим композиторам з правом першого виконання на фестивалі в Києві, де упродовж багатьох років зберігалися шедеври;
  • Міжнародні наукові конференції, виставки;
  • Автентичне виконання музики старовинної епохи найкращими українськими та зарубіжними виконавцями, оркестрами, хорами.
Центр музичної інформації Національної спілки композиторів України разом із створюваним при ЦДАМЛМ України Центром музичної славістики ім. Максима Березовського активно сприятиме технічному забезпеченню концертів та їхніх програм, реставрації, професійному редагуванню матеріалу.

Через Міжнародну асоціацію Центрів музичної інформації (ІАМІС) ми систематично інформуватимемо її членів про проведені заходи й нові проекти.

Державний комітет архівів України 03680, МСП, Київ-110, вул. Солом'янська, 24
Тел.: (044)277-2777; 277-2666. Факс: (044)277-2666
Е-mail: mail@dkau.kiev.ua
Web:www.scarch.kiev.ua

19 квітня 2001




© 2004-2005. Все права защищены.
Developed by Treastal.